Вибори починаються… зараз!

Ніколи не розумів, чому декого переймає, що той чи інший політик “вже готується до виборів”. Адже у цьому немає нічого поганого. Вибори, як і самореклама, пов’язана з ними, – це ефективний стимул для політиків робити щось корисне.

Я давно обстоюю одну просту думку: ніколи не рано починати передвиборчу кампанію. Мудрий політик починає свою кампанію тоді, коли закінчується попередня – незалежно від її результату. Continue reading “Вибори починаються… зараз!”

Advertisements

Löwenburg

20180402_130742Я давно планував потрапити на гору Льовенбург – одну із восьми гір Семигір’я. Однак сталося, що усі, з ким я планував туди сходити, кудись поїхали геть. Нарешті, я вирішив побачити цю гору сам, але тоді до мене долучився мій сусід з Лівії Саад. Добряче напившись кави, ми рушили в дорогу.

Обмаль зелені на фотографіях далі дещо прикра, але руїни не були б такими атмосферними влітку 🙂 Continue reading “Löwenburg”

Неполітична криза Facebook

З обкладинки The Economist

Facebook переживає великий скандал і відгрібає за те, в чому головну соцмережу світу підозрювали давно: злив даних своїх користувачів. Звичайно, потенційна загроза цілеспрямованого використання даних компаніями типу Cambridge Analytica, особливо з політичною метою, видаються страхітливими. Але особисто мене як рядового користувача турбує не стільки конфіденційна інформація, яку про мене можуть злити, скільки та інформація, яку я сам хочу і не можу розповсюдити.

Facebook як платформа для обміну думками занепадає. І дедалі більше людей відчувають це на собі. Continue reading “Неполітична криза Facebook”

Берлін!

Берлін – моя третя європейська столиця (якщо не рахувати Києва) і (якщо не рахувати Москви) це найбільше місто, в якому я був. Зізнаюся одразу, що двох днів було замало, щоб скласти повноцінне враження – і це радше виняток у моєму досвіді. Менше з тим, багато речей мене встигли вразити. Про них детальніше – далі.

Берлінська телевежа
Берлінська телевежа

Берлін справді величезний, і я одразу тут відчув себе як вдома: натовпи людей, багато транспорту, поліція, великі будинки і просто шалено багато ремонтів. За два дні мого візиту я бачив буквально з півдюжини вулиць де не було перекопано і не ремонтувалася жодна будівля. І це додає відчуття життя – скрізь щось робиться, кудись рухається. Continue reading “Берлін!”

Ваші документи!

Сьогодні пропоную вам ненадовго поринути у всесвіт депресивної гри Papers, Please (“Ваші документи”), за мотивами якої фанати зняли шикарну короткометражку.

Нагадаю, що Papers, Please – це симулятор інспектора на прикордонному КПП між двома вигаданими державами, одна з яких перемогла іншу в нещодавній війні та окупувала частину її території. Continue reading “Ваші документи!”

Посібник диктатора

Посібник диктатора” – сучасна цинічна теорія про природу влади. І хоча почасти вона здається поверховою, автори досить переконливо пояснюють, хто насправді визначає ім’я лідера і кому лідер прислуговує передовсім. Ні, тут немає конспірології. Деталі – далі, у моєму огляді-конспекті.

Одразу проясню важливий момент: автори “Посібника диктатора” Брюс Буено де Мескіта і Алістер Сміт не виправдовують і не заохочують авторитаризм, корупцію чи зневагу до людського життя. Вони лише викладають певну логіку, якою мали би послуговуватися керівники будь-якої більш-менш серйозної організації, якщо вони прагнуть залишатися на посаді лідера якомога довше.  Continue reading “Посібник диктатора”