Sermon 4: Christianity Challenged

(Попередні три уроки стосувалися найфундаментальніших речей у християнстві: віра в Христа, роль Святого Письма, гріховність людини. Але перш, ніж рухатися далі до традиційних тем, я хочу розглянути актуальні проблеми сучасного християнства. Так будуть поставлені питання, що дозволять в подальшому торкнутися тем гріха, добрих діл, страждань, молитви, функцій церкви та інших).

Християнська Церква завжди перебуває в очікуванні Кінця Світу і це спокушає багатьох проповідників уважно вишуковувати ознак його наближення. Часто до таких відносять факти, що Євангеліє проповідується по всій землі (Матвія 24:14) або що чим далі більше християнство терпить випробування. Найбільшими з таких випробувань в інформаційну епоху глобалізації та споживацтва часто вважаються наступ мусульманства та легалізація гомосексуалізму. Насправді, ці речі не є новими, як і не є настільки вже складними випробуваннями для Церкви…

Якщо подумати, то ввесь світ лежить у злі (1 Івана 5:19), а ще немає нічого нового під сонцем, каже Еклезіяст (1:9). Згадаймо, як жилося старозаповітним євреям: єгипетський полон, вавилонський полон, постійні війни, деспотичні царі і т. д.. А ще це був єдиний народ на всій планеті, який був вірним Богові, але попри це вони вистояли. Згадаймо також і перші століття по Різдві. Християн переслідували, світ навколо був язичницьким, але їм вдалося охрестити Європу і Малу Азію.

Безумовно, забудова західних столиць мечетями несе константинопольску перспективу для християнського світу – можливо, колись нам доведеться повертатися до катакомб. Як на мене, це не так і погано: буде привід подумати екзальтованим харизматам, лібералізованим католикам та аскетам-православним, що ж було зроблено не так. Але мусульманам чинять опір секулярні, тому нова загальноєвропейська реконкіста, можливо, і не знадобиться.

Щодо легалізації гомосексуалізму – це, безумовно, гріх, але далеко не єдиний із легалізованих державами. Як і, скажімо, пияцтво, гомосексуалізм – наслідок виховання і культури, а це не можна обмежити виключно юридичними законами. Головне тут, як на мене, зберігати чистоту віросповідання і не вінчати гомосексуалістів у церкві, як це роблять уже чимало ліберальних церков. Антипрайди (як і акції проти абортів або лобіювання права прибивати хрести до будівель) – цілком допустимі інструменти впливу, але паніка з приводу легалізації гомосексуальних шлюбів, як на мене, зайва.

Єдиним суттєвим і по-справжньому небезпечним випробуванням постмодерної епохи є агностицизм. Він і є тим порушенням Першої Заповіді, що веде до порушення всіх решти. Відсутність віри в будь-що конкретне, сумнів у існуванні “правильного” і “неправильного”, переконання, що всі шляхи ведуть до одного результату або що результат взагалі не має значення – ці речі, на відміну від мусульманізації чи гомосексуалізації Європи, є непомітними і не здаються страхітливими. Але саме агностицизм зводить релігійне до рівня особистих емоційних переживань, делегітимує проповіді Слова Божого та забороняє на моральному рівні будь-яке протистояння тій же мусульманізації чи гомосексуалізації. Агностикам не можна заборонити одружуватися чи будувати мінарети, але, що важливіше, їм не можна пояснити, що Біблія є Словом Божим.

Агностицизм і є, понад усі інші речі, ознакою наближення Кінця, як про це передбачалося, що люди матимуть вигляд благочестя, але відрікатимуться сили Божої (2 Тимофія 3:5) і що науки Божої триматися не будуть (2 Тимофія 4:3).

Advertisements

12 thoughts on “Sermon 4: Christianity Challenged

  1. Не вистачає посилань на ще щось, а не лише Біблію. Думаю, ота книжка, що в мене, тобі б допомогла. Але її автор не пише про те, що агностицизм є свідченням наближення Суду.
    Крім того, чи правильно казати – “наближення Кінця”?

    1. Зрештою, я пишу і доводжу власну думку, хоча тут містяться ідеї з “Часів Постмодерну” Вейза.

      Щодо “Кінця” – мається на увазі “Кінець Світу”, Апокаліпсис. Він так і в Біблії зветься, тому чому б і ні?

    2. А на мою думку – є дуже добре, те – що Дмитро посилається лише на Біблію, ми не можемо посилатися при навчанні чи досліджені якоїсь теми на інші джерела окрім Слова Божого, бо саме Слово творить віру.
      Інша тема, що мабуть не всі будуть шукати в Біблії посилання які привів Дмитро, бо в нас дуже лінива країна.

  2. Рано чи пізно агностики все одно приймуть одну з релігій світу. Проблема агностицизму в тому, що людина ставить себе на перше місце, і вона обирає у що вірити. Якщо мусульмани під дулом автомата скажуть агностику прийняти іслам, невже агностик скаже: – “я краще буду агностиком!” ?
    Мабуть я погоджусь з думкою Роджера Ковасині, що алах – це і є диявол, через жорстокість ісламу, через обіцяний Мухамедом так званий “рай”, коли чоловік повинен буде задовольнити в день 1050 жінок – це пекло. Тож можливо в майбутньому весь світ буде обгорнутий ісламом.

    1. Влучно зауважено! Агностики дійсно в першу чергу поклоняються собі і своїй ілюзорній свободі вибору.
      Але я би не наїжджав так сильно на іслам, як уже було сказано, перемога ісламу в Європі, на мою думку, не є такою вже трагедією, але радше уроком для лицемірних проповідників та бездумних самовпевнених лібералів.

      1. Хоча з іншої сторони агностиків може полонити якась деїстична релігія яка і стане разом з ісламом справжнім випробовуванням. Власне християнам варто навчитися як відповідати ісламу і як їх навернути, прикладом цьому можуть послужити християнські громади які століттями існують на території ісламу і зберегли своє сповідання. Наприклад коптський проповідник Захарія Бутрос який навертає достатньо багато людей, особливо жінок.
        До речі за цим проповідником йде дуже сильна охота, алькайда поставила його на перше місце серед ворогів ісламу.

          1. Думаю в ближайшому майбутньому розмістити відео на своєму блозі (блогспот) про нього і про його працю. Я отримав велике враження коли я дізнався про нього і про його вклад в євангелізацію мусульман. Якщо тобі буде цікаво чекай зсилки по твіттеру.

      2. >>> Агностики дійсно в першу чергу поклоняються собі і своїй ілюзорній свободі вибору.

        Це не свобода. Це визнання того що людська свідомість обмежена, і пізнаваний світ набагато менший за непізнаний.

        1. Гаразд, можливо, в даному випадку я агностицизму і приписав характеристику, що притаманна унітарним універсалістам. Разом з тим, агностики не далекі від цього. Вони не кажуть “імовірно, Істина в Біблії/Корані/Бхагават-Гіті, але людям цю Істину важко збагнути, тому конфесії мають обмежене пізнання”, вони кажуть здебільшого, що істини нема взагалі і всі загалом праві.

    2. >>> Якщо мусульмани під дулом автомата скажуть агностику прийняти іслам, невже агностик скаже: – “я краще буду агностиком!” ?
      Агностик скаже “Ok!”. Казати правду людям з автоматом – дурість.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s