Мені стало відомо, що деякі люди шукали на моєму блозі коментарів з приводу звільнення Сергія Куделі з посади викладача кафедри політології Києво-Могилянської академії. Дійсно, не думав коментувати цю подію, оскільки вона (хай вже пробачить мені пан Куделя) за всіма подіями літа трохи загубилася. Це вже не новина, пан Сергій не є викладачем Академії з 30-го серпня поточного року. Його шанувальники вже встигли поспівчувати, а його недоброзичливці – зітхнути з полегшенням.

Важко дати однозначну оцінку діяльності пана Куделі. З одного боку, я вважаю, що він дійсно хороший викладач, а його курс “Теорія демократії” був одним із найпізнавальніших за 4 роки мого бакалаврату. Хоча, як на мене, його віра в демократію завжди трохи вибивалася за межі реалістичного погляду на українську дійсність.

Його випади проти адміністрації університету та колективу кафедри також носили двозначний характер. В цілому, я згоден із його висловом, що роки присутності його “інородного тіла в могилянському організмі не минули без користі і для організму, і для його мешканців”, адже критика завжди тримає інституцію в тонусі – це позитивно. Проте звинувачення колег в корупції і виставлення цих звинувачень на загальний огляд були, на моє глибоке переконання, не завжди доречними і часто доволі емоційними. Межі досконалості немає і проблеми у нас є, але чи Могилянка така вже корумпована, якщо навіть КРУ не виявили у нас порушень? Чи вартували всі ці неперевірені звинувачення свого результату? Не розумію я викладачів, які зливають бруд на свій університет через медіа.

Отже, звільнення Куделі – це таки втрата, але вагома тільки в масштабах кафедри. Не він один в Академії мав PhD, не він один боровся з Адміністрацією, а от на його курсі інший викладач погано уявляється.

Advertisements