Sermon 11: Othertongue

Харизматичні та п’ятидесятницькі церкви практикують так зване “говоріння мовами” у своїх групових молитвах. Цей елемент був запозичений із книги Дій Святих Апостолів, розділу другого, де власне описуються події П’ятидесятниці – сходження Святого Духа на апостолів. Внаслідок сходження, апостоли отримали дар проповідування іншими мовами.

Таке запозичення не дивне, оскільки харизмати та п’ятидесятники вірять, що сходження Святого Духа обов’язково повинне результувати в якесь емоційне піднесення і “персональне єднання з Богом”. Проте ззовні “говоріння мовами” харизматів більше подібне на якесь бубоніння (вони виправдовують незрозумілість того, що вони говорять, тим, що це мови далеких племен, які ще не чули Євангеліє).

Я аж ніяк не буду стверджувати, що вони просто прикидаються чи що вони НЕ говорять іншими мовами. Цілком імовірно, що на них якісь духи сходять, питання в тому, які ці духи?

Сам апостол Павло в Першому посланні до Коринтян 14:1-28 зазначає про необхідність говорити мовою зрозумілою для слухача. Зокрема у вірші 4-ому читаємо: “Як говорить хто чужою мовою, той будує самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує“. Особисто я припускаю, що саме цей вірш міг спонукати Лютера перекласти Біблію рідною для нього мовою (проти цього вірша йдуть усі церкви, що ведуть служіння і читають з Євангеліє церковнослов’янською чи латинською).

Але повернімося до суті П’ятидесятниці. Чи Павло не суперечить Святому Духові, закликаючи говорити зрозумілою мовою? Зовсім ні. В Діях 2:2-11 читаємо:

І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!…

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

Зауважмо, що перераховуються конкретні етнічні групи, мови реально існуючих поряд народів, а не “далеких племен”. Також важливо, що носії цих мов чули слова апостолів і розуміли їх – інакше в зходженні Святого Духа не було би сенсу. Окрім того, сходження відбулося, бо апостоли відправлялися в інші землі. Куди відправляються наші харизмати під час їх масових служінь?

Отже, не довіряйте проповідникам, мови яких ви не розумієте і випробовуйте слово всякого проповідника Словом Божим.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s