Sermon 12: Suffering

Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам. Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість. (Івана 12:23, 24)

Харизматичні та п’ятидесятницькі церкви часто проповідують доктрину Євангелія Процвітання. Вона випливає зі слів Христа, що вказані вище. Суть зводиться до того, що чим людина успішніша – тим вона благословенніша перед Богом. І навпаки: якщо ви попросите у Бога крайслер, Він вам його неодмінно дасть. Така логіка виникає через виривання одного вірша із контексту та забування про решту Біблії на користь цього вірша.

 

З тексту Писання очевидно, що страждання не є прямим наслідком гріха чи, тим паче, показником невірства. Так і багатство сильних світу цього не означає їх благословенності перед Богом. В книзі Йова (розділи 1 і 2) описується абсолютно критична ситуація, як у побожного, здорового, заможного і дуже благословенного чоловіка зникає водночас все – гинуть його рідні, його маєток занепадає, він хворіє і т. д.. Але він не проклинає Бога, а приймає такий поворот подій смиренно.

Те погане, що з вами стається, здебільшого не є безпосереднім покаранням. Бог не чинить нам злого, але допускає, щоби зле траплялося в нашому житті з декількох причин:

  1. покарання за прогріх, іноді як природний наслідок гріха (злочин – тюрма). Наприклад, покарання Давида за перелюб і вбивство триває по сьогоднішній день: а тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене… (2 Книга Самуїлова 12:10).
  2. випробування нашої віри, загартування духу. Такі речі я називаю уроками. Здебільшого не дуже складні у вирішенні і з’являються нам у вигляді якихось дивних збігів. Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його (Псалом 94:12). Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся! (Об’явленя 3:19).
  3. обмеження нас на наше ж благо. Наприклад, апостоли мали хронічні хвороби. Імовірно, якби вони їх не мали, вони би зреклися Бога. Батьки не завжди дають цукерку дитині, бо це не завжди для дитини корисно. Якщо Бог не благословив вас крайслером, то це ще не означає, що Бог вас не любить – це означає, що крайслер насправді вам не настільки потрібен.
  4. демонстрація, щоб ми цінували більше те, що маємо або приклад від зворотнього – щоб ми ніколи не повторювали чужих гріхів.

І за всі ці речі ми повинні дякувати Богові, як і за добро, що з нами стається. І дякувати зовсім не за логікою “могло бути гірше”, а саме тому, що як говориться в моєму улюбленому вірші Біблії, “тим, хто любить Бога, покликаним Його постановою, усе допомагає на добре!” (Римлян 8:28). Моя матір, наприклад, дуже нервувала, що їй свого часу не вдалося лишитися жити в Одесі, а зараз вона цьому дуже радіє. Іноді необхідність певної невдачі в нашому житті відкривається за багато років, а іноді ми можемо тільки уявляти, скільки добра ми отримуємо від нашого страждання. Тому тим паче не слід надто перейматися своїми поточними неприємностями.

Страждань зазнаєте в світі, та будьте відважні: Я світ переміг! (Івана 16:33)

Advertisements

4 thoughts on “Sermon 12: Suffering

  1. Декілька питань:

    1. Хто зараз страждає з Дому Давида? Чому діти несуть відповідальність за діяння своїх предків, які вони не робили? Де тут логіка і справедливість?
    2.Розкажи детальніше про природний стан гріха. Хто карає – Бог, чи воно якось автоматично.
    3.Завжди дивувала концепція , що Бог нам не посилає зло, а допускає. Я думаю, це просто гра слів. У тому ж кримінальному праві є поняття злочинної бездіяльності. За цим абсолютно логічним і обгрунтованим принципом, це одне й те ж саме – вчинити зло, чи бути єдиним богом із суперможливстями і абсолютною владою над всім спокійно і спостерігати за злом на землі. Чому не можна казати відвертіше, в дусі Євангелії від Іуди, яка заповнює якраз цей пробіл, що це Бог посилає зло, він створив демонів і страждання, він нам їх послав для “загартування духу”. Так само і розп”яття і воскресіння. Ніякого християнства б не було без жертви, а хтось мав бути поганим зрадником, аби народилась ця велична історія про Христа – Спокутника наших гріхів.

    1. 1. З дому Давида несуть покарання всі ізраїльтяни. Ізраїль і досі живе у стані постійної війни. Коли ж цієї держави не було, євреї постійно страждали через гоніння з боку народів, посеред яких вони жили.

      2. Щодо справедливості та природного стану гріха – почитай нашу дискусію із Савченком. Гріх, за який ми всі несемо покарання – це хвороба, а не юридична провина. Ось тобі і логіка.

      3. Бог не людина, аби до Нього застосовувати Кримінальний кодекс. От у твоєму кишківнику живуть корисні бактерії, а ти з’їв картоплю фрі і вони всі повиздихували – ти їх вбив. Чи можна зіставляти твоє життя і життя бактерій і судити тебе за те, що ти їх вбив?

      Євангеліє від Іуди – це ультраапокрифічна книга. Ми з тобою вже мали на цю тему не одну дискусію.

    1. Павло в другому посланні до Коринтян скардиться на те, що у нього в тілі колючка, ніяк не уточнює симптоми. Він також зазначає, що молився до Бога, але Бог не зцілив його.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s