Sermon 13: Game Theory and Forgiveness

Любити своїх ворогів – це чи не найтяжчий із усіх приписів Христа. Але чи хотів Він зробити нас жертвами, коли промовляв: “А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому і другу“? (Матвія 5:39). Мститися не можна, а прощати слід за найменшої нагоди. Здається, що це архаїчний ідеалізм, ірраціональний мазохізм у вищий мірі. Але дещо неочікувано ідея прощення знаходить своє підтвердження в теорії ігор.

 

На основі повторюваної дилеми в’язня було придумано групову гру-тренінг. Завдання гри: заробити якомога більше очок:

  1. Є кілька ізольованих одна від одної команд. У кожної з них по 10 очок.
  2. В кожному раунді вони радяться всередині себе, що будуть робити відносно кожної іншої команди (почергово).
  3. Є два варіанти дій: допомагати або ворогувати.
  4. Результат дій команд розраховується попарно у відповідності з такою таблицею після кожного раунду:
Команда А допомагає
Команда А ворогує
Команда Б
допомагає
Кожна команда
отримує по 3 очка.
Команда А забирає
у команди Б 4 очка
Команда Б
ворогує
Команда Б забирає
у команди А 4 очка
Обидві команди
втрачають 2 очка

Такі ігри не закінчуються крахом всіх команд лише в тому випадку, коли хтось планомірно “зупиняє зло на собі”. В межах гри вони все одно матимуть ризик програти, якщо інші команди не виявляться свідомими політики ефективного співробітництва. Але якщо не зупиняти зло на собі, програють всі.Отже, нібито найвигідніший варіант – коли ви нападаєте, а ваш опонент наївно вам допомагає. Але на цьому гра не закінчується. Опонент, більше вам не довіряє і починає оборонятися в наступних раундах, ви обоє втрачаєте очки, доки не вийдете в мінус. У вас буде, імовірно більше очок, але нагадаю суть завдання: ЗАРОБИТИ. А ви не заробили – ви втратили. Просто втратили трошки менше, ніж інші.

Чому вчить нас ця ситуація? Слова про другу щоку не слід сприймати геть буквально, адже якщо на ваших близьких нападають, ви повинні їх захищати – в тому числі і грубою фізичною силою. Але в цілому ми маємо усвідомити, що помста нічого не вирішує. Ворожнеча породжує ворожнечу, кооперація породжує загальне благо.

Тим паче, коли ми гніваємося, ми не повинні зганяти свій поганий настрій на інших. Написано бо: у гніві не грішіть! (Ефесян 4:26). Прощати своїх ворогів слід хоча би вже тому, що всі ми грішні за природою, хоча кожен по-своєму, ми всі на одному і тому самому кораблі, який тоне. We’re all in it together. Різниця між нами лише в тому, що хтось вдягає рятувальний жилет віри, даний Богом, а хтось намагається самотужки перепливти океан.

Advertisements

10 thoughts on “Sermon 13: Game Theory and Forgiveness

  1. Це піздєцкі крутий і правильний текст. Я неодноразово переконувався, що саме цей принцип є найбільш адекватний і найбільше личить здоровій людині. І тут цей принцип обґрунтовується виключно раціонально, без жодних містичних елементів.

    За всієї поваги до решти твоїх релігійних текстів (а я завжди їх читаю з великим інтересом), цей на даний момент – найкращий.

  2. Я грав у цю гру 2 рази. Перший раз це було з ДА, другий – з могилянцями на психології з Гірником. Обидва рази ми програвали з найгіршим результатом, бо я всіх агітував зупиняти зло на собі. В Могилянці взагалі вийшло весело – ми завжди співробітничали і на нас зарабляли. В останньому раунді 3 команди пішли на співробітництво, але 4 команда всіх кинула, хоча обіцяла теж не ворогувати, і змогла дійсно заробити.
    такоє.

  3. Одна команда, яка всіх кинула, була в плюсі , всі інші – і мінусі. І не всі роблять правильні висновки. от наприклад я відчував потім тягар вини. хоча один з учасників ще однієї команди сказав, що моральна перемога залишилась за мною.

    Пригадую до речі, коли ми з Веселовим грали, він був у іншій команді і намагався співпрацювати, але інші на цьому заробляли. і він з цього зробив відповідні висновки щодо природи людей.

  4. Ця гра має багацько різних версій (для екології одна компанія забруднює відходами річку, інша – ні; в соціології – такого ж плану на лідерство). Насправді результати дууже неочікувані.
    Хороша стаття. Звісно світ вона не змінить, але читати-думати приємно.

  5. Хех. Боявся тут побачити аргумент Паскаля, але на щастя все виявилось набагато цікавіше.

    І коли команд більше двох, дві команди можуть домовитись і дружити. А з рештою команд поводитись так само як ті поводяться з ними в попередньому раунді, виховуючи таким чином і в інших команд правильну стратегію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s