Часто християнство представляють як релігію, яка однозначно проголошує безмежне панування батька над дітьми, пастора над громадою, пана над робітником, царя над своїм народом і чоловіка над дружиною. Як і багато настанов Біблії, ці потребують глибокого пояснення, оскільки в спрощеній та абсолютизованій трактовці криється одразу декілька пекельних небезпек.

З одного боку, це надумане панування викликає абсолютне несприйняття християнства усіма, кому не пощастило мати мудрого батька, справедливого пана, хорошого чоловіка, благочестивого священика чи доброго царя. З іншого боку, сліпа покора перед всіма цими людьми суперечить Слову Божому. Біблія дає чіткі застереження.

 

Чоловіки і жінки

Дружини повинні коритися своїм чоловікам, як Господеві (Ефесян 5:22), АЛЕ чомусь так часто чоловіки відлежуються на диванах перед телевізором, забуваючи наступні вірші: Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе (Ефесян 5:25). Чоловік повинен бути захисником для своєї дружини, приймати на себе відповідальність, аж до того, щоби пожертвувати своїм життям за неї.

Батьки і діти

Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне! Батьки – не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони! (Колосян 3:20-21) Нічого доброго очікувати батькам від дитини, яку вони виховували деспотично, ставлячись до неї, як до своєї власності, не поважаючи її індивідуальність чи інтерес. Знову ж таки, батьки мають бути лідерами, але не тиранами.

Пани і робітники

Пани – виявляйте до рабів справедливість та рівність, і знайте, що й для вас є на небі Господь! (Колосян 4:1) Як на мене, все очевидно.

Пастирі і громади

Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, – нехай буде проклятий! (Галатів 1:8) Щодо Ангола, тут не складно – диявол з’являється до людей у найнеочікуваніших формах, нерідко під видом самого Христа. Але зауважмо, що апостол Павло говорить “якби й ми“, тобто він передбачає, що навіть він сам – той, хто доклав стільки зусиль до побудови Церкви – є лише інструментом Бога, і досі грішною людиною, яка завжди має ризик відступитися від Писання. Наприклад, християни у Верії старанно досліджували Писання, не покладаючись на саму лише проповідь. Перевіряйте пасторів!

Правителі та народ

Ганебне зрощення влади Церкви і влади уряду бере свій початок саме в хибному трактуванні 4-ої заповіді та деяких суміжних Господніх настанов. Людина не зможе виправдатися перед Богом тим, що “вона просто виконувала накази керівництва”. Християнин зобов’язаний ігнорувати злочинні накази влади. Серед доказів тому – приклад баб-повитух із першого розділу книги Вихід, що не стали виконувати наказу фараона вбивати єврейських дітей.

Отже, всяк, хто має владу, дану Богом, повинен пам’ятати, що він несе відповідальність перед Господом за наслідки свого панування. І всяк, хто під цією владою знаходиться, повинен балансувати між прагненням повставати, з одного боку, і спокусою сліпо слідувати своєму пану – з іншого.

Advertisements