Цей фільм запам’ятався мені передусім тим, що після його перегляду я відчув покращення зору 🙂 але це не єдине його достоїнство!

Жанр: стимпанковий пригодницький бойовик.

Отже, в новій частині пригод геніального і явно хворого психічно детектива увага зосереджується на наближенні Першої світової війни.  За вікном поки що 1891 рік, але легендарний математик і “Наполеон кримінального світу” професор Моріарті робить усе, аби загальноєвропейська криза настала якомога швидше. Холмс прагне запобігти катастрофі. Ватсон в цей час спокійненько планує власну весільну подорож, але Холмс ізнов вириває свого чи не єдиного друга із нормального ритму життя і просить його про допомогу у власній героїчній авантюрі.

Факти і враження тезово:

Сюжет стрічки доволі тісно пов’язаний із закінченням попередньої частини. Відверто кажучи, дивитися її тому, хто не бачив початку історії, буде трошки незрозуміло.

Це не той випадок, коли сіквел перевершує свого старшого брата. Інтрига сюжету викладена якось похапцем і фінал трошки дурний. Це майже не псує враження, однак дану розповідь можна було розкрити дивовижніше, цікавіше, краще. Є також деякі логічні помилки, про які я не говоритиму, аби не псувати враження від перегляду.

Як і попередня частина, “Гра тіней” вражає чудовою картинкою. Автори фільму не приховують, що на спецефекти робився чи не основний наголос, хоча не завжди це виправданий акцент. Наприклад, сцена втечі від зливи артилерійського вогню трошки затягнута.

В доповнення до картинки досконалий звук. Ханс Ціммер ще раз підтвердив, що він є одним з найгеніальніших композиторів сучасності.

Так само, як і в попередній частині, в “Грі тіней” містяться напівприховані натяки на різні епізоди і цитати з оригінальних історій про Холмса.

Хороша гра акторів, особливо Джуда Лоу в ролі Ватсона. Враження, що він грає самого себе. Моріарті вийшов правдоподібний. Існувала можливість, що на його роль візьмуть Бреда Піта, але мабуть добре, що не взяли. А от Холмс у виконанні Дауні Молодшого вже починає скидатися на депівського Джека Горобця. І зміна головної акторки, хоча і цілком зрозуміла за логікою подій, трохи позбавляє стрічку смаку.

Фільм однозначно буде цікавий любителям стимпанку. Озброєння на зламі століть та усілякого роду анахронічні винаходи – центральна тема фільму. Антуражі Франції та Німеччини кінця ХІХ ст., а також вікторіанської Англії органічно передані персонажами другого плану та чудовими декораціями.

Висновок: 4/5 (дуже добре – в цілому достойне, хоча і трохи сумбурне продовження надзвичайно класної історії).

Advertisements