Сво – бідні радикали

Якщо спробувати пояснити мою концепцію Балансу в двох словах, всі ідеології є хорошими, але лише до певної міри. Межу між “хорошими” і “поганими” визначити просто…  доки носій ідеології порушує реальні проблеми суспільства, доки він бореться із цими проблемами (а не просто з людьми), доки він припускає доцільність альтернативних поглядів принаймні за певних обставин – це поміркована ідеологія. Коли носій ідеології вважає, що інші ідеології є абсолютно чи здебільшого помилковими чи навіть неприпустимими – це радикальна ідеологія.

Цілком очевидно, що ідеології мають певні ступені. Лівизна може бути соціал-демократичною, боротися за права трудящих і долати бідність, а може бути і сталіністською, винищувати інтелігенцію та катувати незгодних. Так само, є межа між патріотизмом та ксенофобією, є дуже жирна межа між вільним ринком та корпортократією.

Але насправді навіть не обов’язково, щоби носій відчував необхідність когось вбивати чи відправляти на виправні роботи.

  • По-перше, фанатична ідіотичність носія починається раніше і вона більш руйнівна, ніж тоталітарні схильності.
  • По-друге, тоталітаризм є похідним від фанатичності явищем.
  • По-третє, моральний терор найчастіше передує фізичному, а починається він саме через радикальні ідеології.

Раніше я думав, що радикалізм та ідеалізм – це одне і те саме, але насправді це не так. Ідеаліст може і не бути радикалом, тобто він може мати свій власний ідеал, проте усвідомлювати, що цей ідеал не є Абсолютом. Радикал може і не бути ідеалістом – часто трапляється так, що радикал “не знає як, але не так”.

Радикалізм носить переважно деструктивний характер, а відтак неодмінно породжує тоталітаризм. Якщо радикал сам не вдається до “очищення нації” чи “розкуркулювання”, то він, щонайменше, впливає на представників інших ідеологій своїм ставленням, простіше кажучи, ображає їх. В суспільстві, де радикалів та ображених поміркованих багато тисяч, на певному етапі ображені самі радикалізуються. Наявність вже двох радикальних сил породжує ще більше ще більш агресивних конфліктів так, що за відсутності потужних поміркованих зовнішніх сил, здатних нейтралізувати радикалів, весь світ може з часом опинитися в постапокаліптичній пустелі.

Пошук точки Балансу в будь-якій площині політики – ключ до здорового, щасливого та ефективного суспільства. Будь-які крайнощі – це зло. Баланс протистоїть крайнощам:

  • свобода віросповідання протистоїть фундаменталізму, з одного боку, та порнократії – з іншого;
  • демократія з тривалою традицією або конституційна монархія протистоять повній анархії та тоталітаризму;
  • ринкова економіка із соціальними програмами протистоїть плутократії та маоізму.

Можливо, це трошки по-лівацькому, але якщо в свободі треба відмовити ворогам свободи, то в даному разі в поміркованому ставленні треба відмовити ворогам поміркованості.

Advertisements

3 thoughts on “Сво – бідні радикали

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s