Правила життя моєї матері

З усіх філософських вчень, з усіх правил життя, які мені колись будь-хто проповідував, я нині визнаю найвищими ті, до яких постійно повертаюся в справді скрутні хвилини мого життя – це правила, яких мене навчила моя матір. Ці речі ніколи не нав’язувалися мені і моя мама точно не входить в рейтинги найзаможніших чи найуспішніших, проте в цих правилах, як на мене, криється ключ до щастя. 

Якщо твої близькі говорять тобі, який ти поганий, відповідай, що тобі шкода, що їм так не пощастило з тобою

Не намагайся переговорити своїх ненависників – haters gonna hate.

Не намагайся нікому нічого доводити. Часто (а надто в нашій країні і в наш час) переконання людей ґрунтуються на дуже особистих і надзвичайно ірраціональних речах, які не змінити жодними аргументами і доказами.

Не намагайся сподобатися людям – навряд чи твої зусилля оцінять. Крім того, якщо твоя маска надто контрастуватиме з реальністю, то пам’ятай, що ти не зможеш носити маску вічно. Люди тебе не переварюють – іди шукай інших, людей на планеті – хоч греблю гати!

Якщо якусь річ ми не використовували три роки – ми її викидаєм

Не тримайся за речі, особливо ті, які ти не використовуєш або ті, які викликають погані спогади. Не бійся переходити на нові етапи свого життя – все одно всі давно вже забули про твої минулі досягнення, час вершити нові! Ти той, ким ти є сьогодні. Бери у подорож тільки найважливіше.

У тебе повинно бути те, що тобі треба, а не те, на що у нас є гроші

Знаю, багато хто з вас могли подумати, що йдеться про крадіжку чи, в кращому випадку, про споживчі кредити :). Насправді, це правило озвучувалось мені тоді, коли я мав змогу отримати щось, на що шкодував грошей чи чого не наважувався попросити. Дають – бери, а б’ють – біжи. Мати те, що тобі потрібно зараз – це велике щастя. І якщо тобі дуже-дуже хочеться мати нормальне взуття – треба піти і купити його, навіть якщо це твої останні гроші.

Щороку треба їздити кудись, де ми ще не були

По собі знаю: можна просидіти два тижні вдома за компом і не відчути себе відпочилим, а можна на три дні поїхати за місто і повернешся із враженням, що мав відпустку. Подорож – це завжди відчуття пригоди, відкриття і пізнання. Подорож – це яскраві спогади і відчуття, що ти досяг чогось.

Коли у мене завал роботи і я нічого не встигаю, я іду і висипаюся

Бережи себе, цінуй себе, полюби себе перед тим, як полюбити ближнього свого. Економ свої сили – життя людини коротке і вразливе (надто в нашій країні і в наш час). Краще прийти на іспит виспаним, ніж виснаженим. Це правило збігається із порадою геніального Юрія Захарійченка (“Не готуйтеся до іспиту напередодні – відпочиньте”) і це правило особливо підходить мені, бо я ніколи не вмів вивчити цілу дисципліну за одну ніч.