(Попереджаю, посилання не для слабких духом). Ось цей злочин всерйоз змушує задуматися. Ознайомився із коментарями під записом і трохи переглянув своє ставлення до питань про смертну кару. Не так навіть переглянув, скільки зрозумів, ЩО має лежати в основі підстав смертної кари. 

Дивно, звісно. Багато людей вважають, якщо закон в Україні не працює, то краще нікого і не карати, щоб не було нового Якова Строгана. Але навіщо тоді взагалі держава, якщо вона не виконує базову функцію суду? Давайте її скасуємо. Або інше питання – як взагалі без жодних законів та органів правопорядку можна виходити неозброєним на вулицю?

Інші вважають, що посадити в тюрму – це більше покарання, ніж смертна кара. Але навіть якщо так, тюрма лишається “дорогим способом зробити поганих людей ще гіршими”, ніяк не компенсує втрат жертви та не є насправді страшною для багатьох жителів нашої країни. В певних прошарках взагалі вважається, як не відсидів, то не мужик.

Економічна логіка

Держава створена зокрема для того, щоб оберігати життя, здоров’я та майно людей. Якщо так, то держава не може не карати злочинців, бо нащо вона тоді треба? Але злочини бувають різні – є такі, шкоду від яких можна компенсувати, і на мою думку, більшість покарань мають бути матеріальними. Не можна крадія, навіть грабіжника банку, саджати у в’язницю. Ну що він там буде робити? Сидітиме на шиї платників податків? Будуть його вертухаї ганяти, може, інші зеки будуть його гвалтувати або він там ще познайомиться з авторитетами якимись, але яка від того користь суспільству? Хай краще відпрацьовує завдані збитки. Якщо не може продати все своє майно задля компенсації, то хай працює на примусових роботах. Чим більше завдано шкоди – тим довше і важче відпрацювання, але при цьому тюрма – це погано.

Проте якщо йдеться про умисних вбивць – тут уже питання інше. Імовірно, їх таки варто ізолювати, але як вони можуть компенсувати завдану шкоду? Вони мали би працювати, але можливо, на більш шкідливих роботах, скажімо, на уранових шахтах, куди посилати злодіїв чи грабіжників було би несправедливо…

Логіка страждань

Принцип “око за око” – це найабсурдніший принцип, який може бути в справі про вбивства. Спробуйте сприйняти емоційно, хто з цих трьох більше заслуговує на смертну кару:

  • найманий кілер, який вбив свою жертву з одного пострілу в голову?
  • п’яниця, який здуру вдарив свою жінку палкою і вона померла?
  • маніяк, який відрізав своїй жертві кінцівки і довго її гвалтував?

За логікою суспільної небезпеки кілер та маніяк на одному рівні – їх дії зумисні і професійні. Проте за логікою “око за око” маніяк тут найневинніший, адже він лишив свою жертву живою, чи не так? А от мені чомусь здається, що із трьох вішати треба тільки маніяка. Чому мені так здається? Бо він завдав жертві значно більших страждань, які будуть продовжуватися все її життя. Отже, на мою думку, значні страждання жертви мають бути основним критерієм в приписі смертельного вироку.

Можливо, державні злочини слід оцінювати аналогічно: якщо депутат украв скількись там мільйонів з казни – це те саме, що він не дав побудувати лікарню, те саме, що позбавив, скажімо, 20К жителів якогось міста медичної допомоги, частина з яких через це, імовірно, померла повільно і в муках. Тобто розцінювати розкрадання казни слід насправді за статтею “масове вбивство вчинене з особливою жорстокістю”. Хоча все ж таки було би краще, якби він в примусовому порядку виділив вдвічі більшу суму на будівництво лікарні абощо.

***

Як і мою давнішу спробу запропонувати шлях подолання наркомафії, цей запис слід сприймати виключно як філософський пошук чіткого погляду на серйозну проблему. І ще, дорогі читачі, перш ніж написати в коментарях щось типу “Ти ж християнин, як ти можеш підтримувати смертну кару!”, почитайте спершу Біблію. Я знаю. що ви не станете цього робити, але все одно… почитайте! Особливо послання до Римлян і що там говориться про уряд. Уряд має право карати злочинців, в тому числі смертю.

Advertisements