Про смертну кару, безсенсові тюрми і страждання

(Попереджаю, посилання не для слабких духом). Ось цей злочин всерйоз змушує задуматися. Ознайомився із коментарями під записом і трохи переглянув своє ставлення до питань про смертну кару. Не так навіть переглянув, скільки зрозумів, ЩО має лежати в основі підстав смертної кари. 

Дивно, звісно. Багато людей вважають, якщо закон в Україні не працює, то краще нікого і не карати, щоб не було нового Якова Строгана. Але навіщо тоді взагалі держава, якщо вона не виконує базову функцію суду? Давайте її скасуємо. Або інше питання – як взагалі без жодних законів та органів правопорядку можна виходити неозброєним на вулицю?

Інші вважають, що посадити в тюрму – це більше покарання, ніж смертна кара. Але навіть якщо так, тюрма лишається “дорогим способом зробити поганих людей ще гіршими”, ніяк не компенсує втрат жертви та не є насправді страшною для багатьох жителів нашої країни. В певних прошарках взагалі вважається, як не відсидів, то не мужик.

Економічна логіка

Держава створена зокрема для того, щоб оберігати життя, здоров’я та майно людей. Якщо так, то держава не може не карати злочинців, бо нащо вона тоді треба? Але злочини бувають різні – є такі, шкоду від яких можна компенсувати, і на мою думку, більшість покарань мають бути матеріальними. Не можна крадія, навіть грабіжника банку, саджати у в’язницю. Ну що він там буде робити? Сидітиме на шиї платників податків? Будуть його вертухаї ганяти, може, інші зеки будуть його гвалтувати або він там ще познайомиться з авторитетами якимись, але яка від того користь суспільству? Хай краще відпрацьовує завдані збитки. Якщо не може продати все своє майно задля компенсації, то хай працює на примусових роботах. Чим більше завдано шкоди – тим довше і важче відпрацювання, але при цьому тюрма – це погано.

Проте якщо йдеться про умисних вбивць – тут уже питання інше. Імовірно, їх таки варто ізолювати, але як вони можуть компенсувати завдану шкоду? Вони мали би працювати, але можливо, на більш шкідливих роботах, скажімо, на уранових шахтах, куди посилати злодіїв чи грабіжників було би несправедливо…

Логіка страждань

Принцип “око за око” – це найабсурдніший принцип, який може бути в справі про вбивства. Спробуйте сприйняти емоційно, хто з цих трьох більше заслуговує на смертну кару:

  • найманий кілер, який вбив свою жертву з одного пострілу в голову?
  • п’яниця, який здуру вдарив свою жінку палкою і вона померла?
  • маніяк, який відрізав своїй жертві кінцівки і довго її гвалтував?

За логікою суспільної небезпеки кілер та маніяк на одному рівні – їх дії зумисні і професійні. Проте за логікою “око за око” маніяк тут найневинніший, адже він лишив свою жертву живою, чи не так? А от мені чомусь здається, що із трьох вішати треба тільки маніяка. Чому мені так здається? Бо він завдав жертві значно більших страждань, які будуть продовжуватися все її життя. Отже, на мою думку, значні страждання жертви мають бути основним критерієм в приписі смертельного вироку.

Можливо, державні злочини слід оцінювати аналогічно: якщо депутат украв скількись там мільйонів з казни – це те саме, що він не дав побудувати лікарню, те саме, що позбавив, скажімо, 20К жителів якогось міста медичної допомоги, частина з яких через це, імовірно, померла повільно і в муках. Тобто розцінювати розкрадання казни слід насправді за статтею “масове вбивство вчинене з особливою жорстокістю”. Хоча все ж таки було би краще, якби він в примусовому порядку виділив вдвічі більшу суму на будівництво лікарні абощо.

***

Як і мою давнішу спробу запропонувати шлях подолання наркомафії, цей запис слід сприймати виключно як філософський пошук чіткого погляду на серйозну проблему. І ще, дорогі читачі, перш ніж написати в коментарях щось типу “Ти ж християнин, як ти можеш підтримувати смертну кару!”, почитайте спершу Біблію. Я знаю. що ви не станете цього робити, але все одно… почитайте! Особливо послання до Римлян і що там говориться про уряд. Уряд має право карати злочинців, в тому числі смертю.

Advertisements

17 thoughts on “Про смертну кару, безсенсові тюрми і страждання

  1. Я навряд чи знайду один з творів – також вільних творів – про смертну кару, але суть там була така: так, люди за свої страждання або за смерть/страждання своїх близьких хочуть смерті для кривдника. Але чи ці страждання триватимуть “все життя”? На мою думку – хай мучаться, сволота. Хай живуть своє життя, знаючи, що крім цих грат, їм нічого не світить… Ну, а всі інші аргументи – помилки слідства і т.д., які можуть бути при винесені смертного вироку, думаю, ти знаєш. Якщо ні, ось: http://amnesty.org.ua/node/35.
    Також тим, хто почне мені кричати, що ми не Саудівська Аравія, не Китай і не Білорусь – тільки скасування смертної кари може убезпечити від зловживань, які держава собі дозволяє в цій сфері.

    1. Оленко, я добре знаю аргумент щодо можливих помилок, але я відкидаю його логіку як абсурдну: в нашій країні взагалі ніякі закони не працюють, а на підприємців тиснуть перевірками і подібним, то що тоді? Скасувати санепідемстанцію, міліцію, податкову (а з нею і всю державу)? І тут навіть не треба порівнянь із Китаєм. Якщо закони виконуються погано, то треба працювати щодня, щоб вони виконувалися краще, а не відмовлятися від самих законів.

      1. Так ти думаєш, що мажорів у нашій країні будуть до страти засуджувати? Щось мені в це не віриться.
        А загалом – ти підняв дуже складну тему, погодься. Складну і неоднозначну. І цю тему неможливо обговорювати загалом і абстрактно. Все дуже ситуаційно, погодься. Але будь-яка країна, в якій є смерна кара як спосіб покарання злочинців, демонструє: помилки можливі і зловживання держави можливі. Що ще тут можна додати? Глянь “Життя Девіда Гейла” нарешті 🙂

  2. В першу чергу я щиро співчуваю дівчині та її родині… Страшна історія, величезна трагедія…Але те, про що я читаю зараз в новинах, а саме заклики “вбити ублюдків”, викликає в мене дві думки.
    Перша думка стосується реакції населення. Згадую я трагічні події у Норвегії, коли чоловік розстріляв десяки людей, зокрема, і дітей. Мешканці Норвегії миттєво відреагували, вийшли на вулиці, але не з кривавими закликами, а з метою вираження солідарності та підтримки родичам загиблих. Для них було важливіше підтримати жертв, аніж помститися злочинцю.
    А друга – щодо ролі держави. Як на мене, то функцією держави має бути передусім запобігання, унеможливлення таких ситуацій. Ось куди держава має спрямовувати свої ресурси! А карати? Так, однозначно. Карати, а не вбивати. Право на життя ще ніхто ж не заперечував і напевно ж не держава це життя надала, навіть злочинцям.

    1. В ідеологічності не звинувачую, але ліві гуманістичні демократи завжди в таких ситуаціях починають казати, що “злочини треба попереджати”, бо злочин – це наслідок виховання, освіти, комп’ютерних ігор, соціальної політики держави, жорстокості у кіно, відсутності друзів – одним словом, будь-чого. Але злочин уже скоєно, життя людини повністю зруйновано і ми не можемо відкрутити час на 20 років назад і ставитися до вбивці добре і дати йому належне виховання та хороші книги.

      Щодо права на життя – ось тут я логіку лівих дуже люблю і шаную. Про нацистів вони говорять десь так: “У свободі має бути відмовлено тим, хто порушує свободу інших”. Звідси, у здоров’ї має бути відмовлено тим, хто порушує здоров’я інших, у житті має бути відмовлено тим, хто порушує життя інших.

  3. А чому до вбивці не можна ставитися добре? Чому б не спробувати перевиховати? Найбільшим досягненням буде його/її каяття, а не смерть. Ця смерть не змінить нічого, не зменшить страждання жертви, не поверне час. А злочин – це ще й відсутність ефективної системи, де правоохоронці охороняють, а не лише карають. І логіка лівих не завжди є вірною, я не її відстоюю 🙂

    1. Чому не ставитися добре? Ну, можливо, для початку, тому, що він убив/згвалтував/покалічив людину навмисне. У нього був вибір і він обрав неправильний варіант.

      Можливо, тому, що є маса інших людей, які зробили в аналогічних ситуаціях більш правильний вибір – нікому не зламали життя, не стали грабувати і вбивати, пішли працювати на нормальну роботу і т. д.. Просто простити вбивці – те саме, що підштовхнути до вбивства всіх цих інших людей, і це те саме, що просто зневажити їх і їх вибір, їх стиль життя. Я – раціональна людина, навіщо я буду пахати до старості, якщо я можу просто робити, що хочу, і мені все зійде з рук? Тепер уявімо, що все суспільство за прикладом декількох почне робити так само.

      Я не проти того, щоби перевиховувати, саме тому я і кажу, що переважна більшість покарань мають носити характер економічного тягаря, а не тупої відсидки за гратами. Проте я розумію (на відміну від 95% населення планети), що люди різні і ситуації різні. Буває, що людина дійсно пішла вбивати, бо немає взагалі ніякого іншого способу заробити на хліб/ліки/одяг/тощо. Буває так, що три пацаваті уроди просто заради розваги руйнують життя комусь. І якщо їх не зупинити, вони це повторять ще не один раз.

      Я цілком свідомий того, що частину людей просто не можна перевиховати, як того ж Брейвіка. Це можна називати божевіллям або просто надто твердими екстремістськими переконаннями, але факт лишається фактом: Брейвік не покається, я готовий битися об заклад.

  4. Яку би хто помилку не зробив, завжди потрібно залишити шанс на її виправлення. Усе змінюється, люди переосмислюють свої вчинки, змінюють своє ставлення до речей. Навіть якщо скоєно злочин навмисно, немає гарантій, що злочинець буде каятися. Не можна зайняти раз і назавжи засуджуючу та каральну позицію. Я не закликаю до “простого вибачення” тяжких злочинів, я за покарання, але з виховною функцією. А знову ж повертаючись до Брейвіка, думаю, більшість норвежців впевнена, що він не покається. Але навіть за таких умов вони намагалися його зрозуміти. Зрозуміти логіку, мотивацію, підгрунття…Чому там, у далекій скандинавській країні, рівень агресії набагато нижчий. Рівно як і рівень злочинності, між іншим. Виходить, ідеальна держава, де злочинам в першу чергу запобігають, можлива.

    1. Перше, я не згоден, що “усе змінюється”. Як я вже сказав вище і як було підтверджено щойно коментарем про Норвегію, є люди, які не міняються. Можливо, приклад буде трохи притягнутий за вуха, але я зустрічаю своїх колишніх однокласників: окремих людей не впізнати, а з іншими таке враження, що вони навіки застрягли в 9-му класі і зовнішньо, і морально. Так само і зі злочинцями, і з будь-ким.

      Друге, якщо покарання, то яке воно має бути за навмисне вбивство? Яким воно має бути, якщо людина – серійний вбивця?

      Третє, я думаю, що не рівень “розуміння” в скандинавських країнах забезпечує неагресивність, а рівень життя, який утримує бідніших від крадіжок, і рівень суспільної моралі, який утримує багатших від звірств (в стилі наших мажорів). Держава може забезпечити лише рівень життя, суспільну мораль суспільство має виробити саме або ж вдаватися до засобів силового стримання. Оскільки рівень моралі в постмодерні виробити вже не є можливим, а попередні покоління його виробництвом не займалися, нам лишається застосування сили.

  5. Привіт, Дмитро! Якщо тобі цікава моя думка, то я от, що тобі напишу. Будь-яке првосуддя побудоване на інстинкті страху, тобто зличинець, покараний слугами Феміди, має боятися скоєти злочин у подальшому. Але на сучасному розвитку людста, скажу відверто, “народ потирял страх”. Тому для того, аби зменшити злочинність у державі, потрібно вводити й жорсткі покарання. Адже в СРСР, за статистикою був менший рівень тяжких злочинів, але й покарання були жосткішими. Але не для всіх злочинців така міра покарання є страшною. Наприклад, педофілів, можна каструвати. Для такого сорту це страшніше покарання, ніж смерть. Хоча згоден й з тим, що смертна кара є більш дешевшим засобом для держави – такий собі економічний ефект. Так що, виходить я не гуманіст. Напевне, я ще й “архаїук”, бо я притримуюся й принципу “зуб за зуб”: якщо хтось мститься, то він має на це певні причини і його це виправдовує. Навіть звірі вбивають лише для харчування, а людина, то зовсім інше!!!

    1. О! Ваня, привіт! Дійсно давно не бачилися! Радий читати твій коментар.

      Думка з кастрацією дійсно доречна як варіант для всякого роду гвалтівників та педофілів. Імовірно, слід було би вдатися до цього древнього звичаю – за аналогією, крадіїв карати відрізанням пальців, а потім і рук.

        1. А що тут такого поганого? Людина лишається живою, але відбуває покарання, яке гарантує, що її злочин не повториться. При цьому її можна у в’язниці взагалі не тримати (економія коштів і часу для всіх). Єдина проблема – до такого покарання слід додавати грошові стягнення, аби жертви отримували компенсацію, от і все.

  6. Були ви пятеро братів,
    і ти був старшим серед них.
    І вбив один брат іншого,
    і побачив ти докази цього.
    І дано було тобі владу
    визначити міру покарання йому.
    І говорив ти з убивцею,
    дивлячись йому у очі, день, два, і три.
    І побачив, що жив злий дух у ньому.
    Та не зміг би ти покарати його смертю.

    А може і зміг би, в Біблії багато чого написано.

    До речі, а не знаєте: це правда, що якщо вистрелити в мертву людину, незнаючи, що вона вже не жива, то це не є злочином?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s