Коли я увійшов до Декана по роботі зі студентами, її помічниця, Ірина Миколаївна, мене повідомила із суворим виглядом, що Квіт планує розпустити Студколегію. Скоро виявилося, що це жарт, але біда в тому, що я вже настільки звик, що у нас щось не так і що це “не так” має бути з шумом і скандалом, що я одразу почав обдумувати, які питання ставити з цього приводу Квітові та Кульчицькому. Втім, навіть поза розпуском СК нам вистачає смаженого і перченого. Я говорю про…

    • Скасування вільного відвідування лекцій,
    • Підсудну справу Віталія Биліва,
    • Майбутню сегрегацію студентів у гуртожитках,
    • Трудові загони Академії, які прибиратимуть вулиці Києва
    • та МММ, яке фінансуватиме Могилянку.

Детальніші версії цих новин далі.

Отже, сьогодні Олександра Гуменна провела таку собі чи то розширену нараду СК, чи то звужену нараду представників студсамоврядування.

Спочатку порушили питання про “некерований перший курс”, як його згадала сама пані Декан. Наші фершики майже не відвідують лекції та в цілому показують незадовільні результати на іспитах. Я за академічний дарвінізм – хай собі вилітають геть, якщо не хочуть працювати. Треба було думати, куди вступати. Але от біда! У нас знову будуть проблеми з Міністерством, якщо кількість наших студентів впаде нижче 3000, а через провальний рівень працездатності та інтелекту студентів, які до нас вступили завдяки ЗНО, ми дуже швидко наближаємося до цієї межі. Сашко Кульчицький зауважив, що проблема з погіршенням якості студентів викликана реформою середніх шкіл, де люди нещодавно перейшли на 12-ти річне навчання. Наразі ми перебуваємо в зоні нестачі випускників, кількість яких мала, що означає і меншу конкуренцію серед них. В результаті нетривалого обговорення запропонували на один рік зробити обов’язкове відвідування лекцій для першого курсу, але наразі погодилися тільки з тим, щоб ввести кураторів для фрешів і мирно їх закликати відвідувати лекції частіше.

Потім було справжнє пекло. До нас завітав Анатолій Марущак, голова Васильківської “Просвіти”. Пані Гуменній його рекомендували як людину з оригінальними ідеями, як заохотити наших студентів більше спілкуватися українською. Ніяких ідей не було, був 45-хвилинний трьоп про те, як Україну утискують і як молодь не поважає свої традиції і як земля стогне без народної пісні. Кульчицький намагався припинити це неподобство цитуваннями Брюховецького – не подіяло. Цитата полягала в тому, що щоби українство було популярним, треба добиватися успіху і при цьому лишатися українцем, але таку позицію пан Марущак обізвав споживацькою. Ось саме через таких “щирих патріотів” я і не люблю український націоналізм та езотерику.

Слава Богу, пан Марущак пішов собі, але далі стало ще гарячіше: представник опозиційного до нинішньої СК блоку “Кафедра Комільфо” Дмитро Ткачук звинуватив Віталія Биліва, члена СК, в привласненні грошей студентів. Віталій разом з іншим представником СК, Шакро Мачаваріані, продають проїзні і роблять це формально як приватні особи, заробляючи по 2 гривні на кожному проїзному. За словами Віталія, студенти платять цю суму за свою лінь і небажання їздити самостійно до профспілки і замовляти собі проїзні, в обов’язки ж СК продаж проїзних не входить. Віталій зазначив, що, окрім нього, продажем займаються чимало старост, які мають інакші розцінки.

Дмитро наполягав, що ніхто в Академії не знає, що це приватна ініціатива Віталія, всі сприймали ці 2 гривні як “операційні витрати” на роботу СК, а якщо так, то мовляв це підсудна справа. Дмитро посилався на міркування Дениса Сергійовича Азарова. Відкритим лишається питання про те, чи дійсно Віталій приховував від людей інформацію, що гроші збираються не для СК, і чи справді багато людей цікавилися цим питанням. Дмитро Ткачук наостанок заявив, що його метою є створення профспілки, яка буде продавати проїзні студентам без жодних націнок.

Опісля того, як питання з проїзними було не до кінця вирішено, перейшли до дещо спокійніших і політизованіших проблем. Нещодавно якісь неадекватні представники ВО “Свобода” провели псевдоакцію під стінами троєщинського гуртожитку Могилянки, заявивши, буцімто наша адміністрація не пускає студентів ввечері всередину і пообіцявши, що неодмінно розберуться із представниками рад гуртожитків, які служать репресивному могилянському режиму (вочевидь, ідеться про жидомасонські загони смерті, які Квіт фінансує із власної кишені, щоб вони перетворювали студентів на російськомовних негрів). На щастя для всіх могилянців, активісти “Свободи” таки натиснули на нашу адміністрацію і тепер нічого не змінилося.

Далі обговорювалася проблема куріння в коридорах гуртожитків. Іван Кукурудзяк зауважив, що її подолати дуже просто – встановити в коридорах (нарешті) протипожежні системи. Втім, з іншого боку, курці тоді підуть палити на балкони, а якщо некурець живе поруч із балконом, то дим буде тягнути в його кімнату. Я запропонував поділити блоки гуртожитку на “для курців” і “для некурців”. Хоча для цього доведеться обійти певні юридичні норми, я вважаю, що здоров’я людей, які не палять, важливіше.

Ви спитаєте принагідно: а де ж взяти кошти на протипожежну систему? Микита Сафроненко нам в цьому допоможе! 🙂 У нього є друг – Сірьожка Мавроді, який вже успішно профінансував конкурс Містер КМА. А тепер цей добрий благодійник допоможе нам ще більше! На що підуть гроші і які будуть суми – це питання подальших дискусій, але думаю, нам є на що сподіватися! Для початку пропоную оснастити гуртожитки бронетехнікою і оборонятися від туристів, для яких наші шикарні обписані і обгиджені гуртяги хочуть переробити на атвратнєйші готелі під трикляте Євро-2012.

І ще одна новинка про гуртожитки. 28-го квітня пройдуть гуртодні. В принципі, ця акція має проходити раніше – на день Землі чи якось так, коли студентські “трудові” команди, за задумом нашої міської влади, повинні вичищати столичні вулиці і отримувати призи за особливо велику кількість назбираного сміття. Гадаю, нічого страшного, якщо ми проведемо своє прибирання трошки пізніше і без зайвого комсомольського пафосу.

Наприкінці шалено насиченої наради нас порадували тим, що найближчим часом в Академію мають навідатися якісь Броварські козаки, щоб святкувати і згадувати славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. :\ Сподіваюся, наші спасівці дадуть раду запеклим козарлюгам.

Advertisements