JS Diaries. Day 156. Тойхтознявукраїнськийфільм

Режисер фільму “Тойхтопройшовкрізьвогонь” Михайло Іллєнко завітав до Школи журналістики. Навіть в самому цьому словосполученні “український кінорежисер” вже криється якийсь оксюморон і навіть трагізм. Розмова з паном Михайлом була для всіх нас новим зануренням у мутні, холодні та непривітні води реалій українського кінематографу.

 

Дорослішання кіно та ігор

Для багатьох епоха 90-их була часом безтурботних американських бойовиків, де круті мужики іноді жартуючи, як Джекі Чан, а іноді суворо, як Сільвестр Сталоне, показували поганим хлопцям кузькіну мать. Це було динамічне і веселе кіно про добро з кулаками. Це було кіно з модерною вірою в це добро. 

How 2 create 2 morrow (c)

Про те, як у мене вкрали ручку, про загадковий образ стипендіатів Пінчука та як могилянці здобували собі воду – читайте далі. 

День Памяти, но вряд ли Победы

Победа миновала, остались только слезы…

Ткачук переміг

Профспілка в Могилянці таки буде і вже незабаром ми зможемо побачити дітище Дмитра Ткачука в роботі. А от закриття Студколегії тепер під сумнівом. Як студенти Могилянки будуть отримувати проїзні вже дуже скоро – читайте далі. 

Non-Obvious Morality

Колись один мій знайомий зауважив, що комп’ютерні рольові ігри ніколи не зможуть бути по-справжньому рольовими, бо “рольова гра – це тоді, коли ти можеш вирішити забити на все і стати селянином”. Відігравання ролі – це питання свободи вибору, запит на яку швидко зростає з усіма супутніми проблемами.

Моральний вибір – все більш популярний елемент ігор, надто рольових.

The Assassins of Kings

Гра скінчилася. Вона виявилася, щонайменше, вдвічі коротшою за свою попередницю, але я і досі всіма своїми думками на околицях руїн Лок Муіна. На пальцях однієї руки можна перелічити медіапродукти, які мене захоплювали так, як “Вбивці королів”.