Режисер фільму “Тойхтопройшовкрізьвогонь” Михайло Іллєнко завітав до Школи журналістики. Навіть в самому цьому словосполученні “український кінорежисер” вже криється якийсь оксюморон і навіть трагізм. Розмова з паном Михайлом була для всіх нас новим зануренням у мутні, холодні та непривітні води реалій українського кінематографу.
Виявляється, в Україні таки знімають кіно, і зараз я говорю не лише про фільм Іллєнка. У пана Михайла вже зібралася колекція із близько сотні стрічок, які були зняті за останні кілька років і відправлені на міжнародні фестивалі, отримали там нагороди, але так ніколи і не вийшли на екрани кінотеатрів. Чому не вийшли? Проблеми три…
- Проблеми з фінансуванням. Йдеться не стільки про власне відсутність грошей, а про те, що їх постійна нестача і переривчасте надходження позбавляють команду можливості заздалегідь просити у кінотеатрів розмістити ці фільми в графіку, який розписаний американським кіно на півтора року вперед.
- Проблема з авторським правом. Це вже вина самих режисерів та авторів – іноді у фільми вставляють незаконно музику і це перешкоджає можливості широкого показу чи навіть заливання на Ютуб.
- Проблема з настроями глядача. Загалом є упередження проти українського кіно, що воно нецікаве. І цей стан багато в чому спровокований набридливим образом депресивного героя або, як сказав Іллєнко, “ще одного, якому нічого не вдалося”.
Наразі працює схема, коли держава сплачує половину вартості зйомок, а іншу половину має знайти продюсер. Як показали зйомки “Тогохтопройшовкрізьвогонь”, які тривали 5 років замість необхідних 2-х, схема не ідеальна. Пан Михайло бачить вихід у здешевленні продукту до крайнього мінімуму, оскільки “статистично” українська стрічка не може окупитися – у нас замало кінотеатрів для цього (в 15 разів менше на душу населення, ніж в Чехії).
Попри масу згаданих складностей, розповідь Іллєнка лишила особисто мене трошки більшим оптимістом щодо українського кіно, ніж я був до того. Можливо, якщо Ахметов чи Пінчук візьмуться профінансувати якусь стрічку в якості благодійності, і якщо команда буде толкова, принаймні частину проблем буде ліквідовано і кінематограф остаточно встане із могили.
Дамітріанство 
фильм скачал через торрент…хотя все вопили что его не будет возможности сеачивать..посмотрел минут 6..пролистал..удалил..мягко говоря ужас и мрачняк..Как по мне самое позитивное что создало наше независимое кино это “Нескоренный”))))
🙂 Кстати, Ильенко на эту тему тоже говорил: они еще не выбрасывали сами нормальную версию в Инет, а то, что кто-то туда выложил, мягко говоря, имеет технические проблемы, которые многие люди восприняли за постмодернизм.
да как бы то что я видел не нормальной версией сложно назвать..Качество хорошее,звук и все остальное тоже,все работает…могу ссылку даже дать..Но вот на ненормальное Украинское кино это тянет)Это конечно не шедевр слабоумия “Богдан Зинвой Хмельницкий” где польские крылатые гусары в атаку идут пешей толпой но зато с крылышками,и где Иеремия Вишневецкий показан как глямурынй-маниакально истеречный гэй)Но все таки…)
[…] у форматі шароварщини. Згадую розмову із паном Іллєнком – його фільм “Фуджоу” не хотіли пускати на […]