Маша Крючок нарахувала 18 студентів Факультету соціальних наук, яких відрахували цього тижня. Не певен, що їх було аж 18, але не менше десятка – це точно. 

Кількість вражає. Хоча я на політології свого часу вчився досить старанно, мінімально необхідне напруження на ФСНСТ та, скажімо, на природничому факультеті – це земля і небо. На бакалавраті ФСНСТ можна було вижити на мінімальних зарахах навіть тим людям, які реально нічого не шарять. Тут, звісно, виникає питання, якого біса в Академію потрапляють люди, які нічого не шарять і чому їм ще й диплом вдається отримати, але проблема з нашими 18-тьма колегами зовсім не в їх здібностях!

Вражає якість людей, яких відрахували. Більшість із них я знаю і більшість із тих, кого я знаю, це дуже і дуже толкові дівчата та хлопці. Проте хтось із них просто забив через небажання перездавати якийсь один предмет, інший – поїхав прямо перед сесією закордон не оформивши ні академки, ні навіть відрядження, хтось третій банально не ходив на пари. Сумно все це.

Не розумію, якщо вони випускники, то чому вже не докласти тих мінімальних зусиль, щоби отримати кляту бумажку? Невже задля цього не можна бодай на пару тижнів переступити через богемний стиль життя чи відпроситися з роботи? Деякі ж проблеми (як у випадку із закордонною подорожжю) викликані просто небажанням іти і вирішувати формальності із методистками деканату. Могилянці ще будуть тими методистками лякати своїх дітей. Та і ніхто не хоче копатися у тоннах паперу, але ці тонни великою мірою характеризують українські реалії і Могилянка далеко не найбільш забюрократизований навчальний заклад. У нас в країні багато всього хорошого не відбувається не лише через складність формальностей, але і через небажання людей долати ці формальності. І дуже прикро, коли талановиті люди вилітають через провал по якихось якщо і суттєвих, то геть не критичних речах.

На щастя, принаймні частина з 18-ти планують поновлюватися як студенти і таки добити свою освіту до кінця наступного року.

Advertisements