Даний запис має на меті підсумувати плюси та недоліки першого року навчання в Могилянській школі журналістики (МШЖ). Дізнатися, що ж такого ми вивчали на журналістиці аж цілий рік, буде, передусім, корисно для тих, хто зважує “за” і “проти” вступу на цю магістерську програму. Моя оцінка не претендує на абсолютну об’єктивність, хоча думаю, що багато моїх колег погодяться з нею.

В МШЖ відсутня бюджетна форма навчання – її скасувало Міністерство освіти. Цей факт мало залежить від працівників МШЖ та керівництва Могилянки, тому він не впливає на мою оцінку курсів чи програми в цілому.

Загальні ДОСТОЇНСТВА

  • Наявні повноцінні радіорубка та телестудія. Кожному студенту виділяється стаціонарний комп’ютер на період навчання.
  • Багато предметних і творчих завдань, після яких виникає відчуття, що ти зростаєш як людина (а не просто читаєш безпредметну теорію).
  • Багатостороннє вивчення журналістського фаху: ознайомлення з різними жанрами журналістики, різними спеціалізаціями в медійній індустрії, роботою різних форм ЗМІ.
  • Особлива увага до актуальних питань в сфері медіа, відсутність зациклення на “класичних” ЗМІ, заохочення творчих здобутків.
  • Можливість особисто познайомитися із гостями Школи – іноземними та вітчизняними журналістами і працівниками сфери медіа.

Загальні НЕДОЛІКИ

  • Завдань буде дуже багато і рано чи пізно ви просто перестанете все встигати. Про повноцінну паралельну з навчанням роботу чи навіть більш-менш насичений підробіток можете забути. Зустрічі з друзями доведеться суттєво скоротити, а хвороби – переносити на ногах.
  • Для повноцінної роботи бажано придбати (і зробити це якомога раніше) диктофон. Мати якісні відеокамеру та фотоапарат також не завадить.
  • В МШЖ важко зрозуміти куди і на котру годину потрібно йти, бо пари переносяться майже щотижня і ви маєте відвідувати ще купу гостьових лекцій та інших заходів, в яких легко заплутатися, бо іноді повідомлення про них виникають дуже спонтанно і в останню хвилину.
  • Нерідко викладачі перевіряють ваші роботи із запізненням на тиждень чи два. Іноді буває незрозуміло, за що саме виставляються бали. Це все сприяє певному рівню паніки, бо не відомо, чи 8 сюжетів – це на мінімальний зарах, чи це на 100 балів, не ясно, чому одні рецензії хороші, а інші не дуже і т. д. Безперечно, бали не головне, головне – досвід. Але щоб цей досвід отримати, має бути певність в тому, що у тебе немає незарахів, чи не так?

Тепер по предметах. Прошу врахувати, що в даному разі я не проводжу принципової відмінності між предметом та викладачем, оскільки переважна частина курсів, наскільки я зрозумів, авторські. Окрім того, хоча перелік курсів в МШЖ часто змінюється, я переконаний, більшість із них лишатимуться і лише зазнаватимуть вдосконалень.

Середній” рівень доцільності означає, що курс в цілому був корисним, але його відсутність у програмі не вплинула би критично на сумарну її цінність.

Радіовиробництво (читали Руслан Дейниченко та Тетяна Локоть). Це курс, із якого у нас все починалося. Насправді, основи основ майже з усіх предметів якось зазначаються на початку цього курсу. Саме тут базово пояснюються такі речі, як вибір тем для випуску, збалансованість і подача матеріалу тощо. Перша масивна практика – виробництво радіосюжетів – входить саме в Радіовиробництво. На початку тижня радіовипуски аналізуються викладачами, відбувається обговорення вже наявних сюжетів, надаються поради щодо подальшої роботи.

    • Загальна доцільність та корисність курсу: дуже висока.
    • Позитиви: вироблення практичних навичок роботи з технікою та вміння готувати власні сюжети.
    • Недоліки: деяка суб’єктивність викладачів у підході до критики сюжетів.

Відеовиробництво (читали Сергій Поліщук та Юра Панін). Тут вас навчать користуватися відеокамерами, знімати та монтувати сюжети. Правильна постановка кадру, бліци, швидке розкладання/складання штативів, проведення прес-конференцій – цьому і багато чому іншому вчать на даному курсі.

    • Загальна доцільність та корисність курсу: дуже висока.
    • Позитиви: вироблення практичних навичок роботи з технікою та програмами.
    • Недоліки: неналежний рівень допомоги з боку викладачів у підготовці першого відеосюжету.

Періодична преса (читала Діана Дуцик). Надзвичайно корисний курс навіть для тих, хто вже має досвід написання матеріалів для преси. Тут я вперше розібрався із різними жанрами друкованих матеріалів. За декілька тижнів студенти мають змогу освоїти стилі новини, репортажу, рецензії, інтерв’ю та статті, а також визначитися із тим, який стиль їм вдається і подобається більше, а який – менше.

    • Загальна доцільність та корисність курсу: дуже висока.
    • Позитиви: вироблення практичних навичок у підготовці власного матеріалу, висока професійна етика викладача і бажання її передати студентам.
    • Недоліки: немає.

Теорії та практики сучасного телебачення (читав Анатолій Яковець). В теорії, цей курс мав би бути дуже пізнавальним, але манера викладання пана Анатолія його значною мірою зіпсувала. Також, це один з тих курсів, де треба (по ідеї) прочитати купу теоретичної літератури, написаної про дуже практичні речі, що вже саме по собі абсурдно.

    • Загальна доцільність та корисність курсу: низька.
    • Позитиви: екскурсії на телеканали.
    • Недоліки: незрозуміла система оцінювання роботи студентів, абсолютно неінформативні лекції.

Етика (читали Олена Кутовенко та Анастасія Гринько). Я би радше назвав цей курс вступом до медіаправа, оскільки морально-етичні питання часто перемежовувалися із питаннями виключно юридичними. Питання етики в журналістиці, безумовно є актуальними, але на противагу практичним курсам, етика, звісно ж, не викликала у моїх колег значного зацікавлення. Можливо, це через мій макіавеллізм, але часто в наших завданнях я просто не бачив моральної дилеми і це створювало враження притягнутої за вуха проблеми.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: висока.
  • Позитиви: розв’язання практичних кейсів на тему журналістської етики, ознайомлення з актуальними проблемами журналістики.
  • Недоліки: немає.

Англійська мова для журналістів (читала Ярослава Федорів). Безумовно, будь-який журналіст, як і будь-яка сучасна людина, повинен володіти англійською мовою. Даний курс розрахований на розвиток вже наявного знання мови до рівня виступів на публіку. Курс складається із загального огляду типів промов, а також численних практичних завдань.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: середня.
  • Позитиви: можливість попрактикуватися в ораторському мистецтві та англійській мові, цікаві відео з прикладами промов.
  • Недоліки: дещо механістичний підхід до того, як студент має готувати свою доповідь.

Англійська мова для журналістів 2 (читав Роман Веретельник). Даний курс ми сприймали радше як перепочинок після інших пар, оскільки з паном Романом ми просто говорили. Значну частину пар він розповідав нам якісь цікавинки з медійного життя Канади або ж ми аналізували висвітлення подій в Україні англомовною пресою. Також були кілька дуже нескладних завдань із написання англомовних заміток. На парах чимало уваги приділялося фразеології. Фінал курсу відбувся у вигляді англомовного випуску наших відеоновин, що було цікавою та новою практикою.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: середня.
  • Позитиви: цікавий і ліберальний викладач, ще трошки англомовної практики в обговореннях та написанні матеріалів.
  • Недоліки: низький приріст знань.

Глобальні медіасистеми (читала Наталя Гуменюк). Як сказала сама викладачка, це ідеологічний курс. Ідеологія полягає у збереженні і примноженні найкращих традицій медіа. Тут були і новітня історія ЗМІ, і етика, і практика – всього потрошку. Цей курс запам’ятається мені як курс, на якому я вперше за час в Академії провалив тотально завдання, яке реально прагнув і силувався виконати.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: дуже висока.
  • Позитиви: ознайомлення з найкращими прикладами світової журналістики та актуальними проблемами медіа, дуже вартісні практичні завдання.
  • Недоліки: деякі завдання були трошки заскладні, як на мене.

Міжнародна журналістика (читали Євген Федченко та Дарія Тарадай). Теорія складала собою здебільшого політологічну та медійну аналітику конфліктів у різних куточках планети, а практичні завдання виявилися міксом вправ із використання матеріалів світових новинних агенцій. Потенційно це був дуже корисний курс. Але лише потенційно.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: вище середнього.
  • Позитиви: розвиток навичок систематизації новин.
  • Недоліки: підхід викладача в стилі “ви повинні знати і вміти все ще до початку курсу”, більше часу витрачалося на критику нашої активності, ніж на пояснення нового матеріалу та практичні поради.

Теорія медіакультури (читала Дарія Орлова). Постмодерн, питання ідентичності, візуальна культура, інформаційне суспільство і психосоціальні проблеми, яке воно тягне за собою – теми цього курсу. Насправді, для мене і теми, і завдання були дуже цікавими, але вся біда в тому, що я це вивчав 4 роки на політології і в цьому дискурсі я часто дискутую в колі друзів за чашкою кави чи бокалом вина. Відтак я бачу мало сенсу в тому, щоби вводити цей курс в насичену практичнішими речами програму МШЖ.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: нижче середнього.
  • Позитиви: легкий курс, на якому можна проявити творчі схильності.
  • Недоліки: низький приріст знань.

Медіаправо (читала Наталя Петрова). Це не зовсім курс, радше це така собі тривала і ґрунтовна правова консультація. Інформативність та насиченість цього курсу великою мірою залежить від активності студентів – потрібно самостійно шукати ті проблеми, в яких ви хотіли би розібратися. Певна річ, завдання будуть, але власний досвід спотикань зробить цей курс значно предметнішим та кориснішим для всіх.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: дуже висока.
  • Позитиви: обговорення і дослідження актуальних кейсів, ліберальний, але дуже толковий викладач, здатний вмотивувати студентів.
  • Недоліки: не всі амбіції курсу вдалося зреалізувати за браком часу.

Студійний практикум (читав Юра Панін). Це також не зовсім предмет, але радше продовження виробництва щотижневих сюжетів, тільки у відеоформаті.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: дуже висока.
  • Позитиви: неоціненна практика створення повноцінного телевізійного випуску – від планування концепції до виходу в ефір.
  • Недоліки: часта нестача відеокамер в потрібний момент.

Цивільний захист (читав Василь Копань). Міністерство освіти, яке придумало цей курс, має вічно і поголовно горіти у пеклі. Це брєд, маразм, абсурд і просто ганебна, безсенсова втрата часу, який ніколи до нас не повернеться.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: найнижча із усіх можливих.
  • Позитиви: жодних.
  • Недоліки: сам курс, весь.

Менеджмент (читав Руслан Дейниченко). Значною мірою це повторення, структурування та узагальнення проблем медіа-бізнесу, які заторкувалися на попередніх курсах. Але разом з тим ми подивилися на ці проблеми з іншого, нежурналістського, боку. Можливо, курс міг би бути більш насиченим, якби відбувався не в травні. Після Менеджменту я почав задумуватися над тим, щоби в ЗМІ працювати саме на менеджерській посаді.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: середня.
  • Позитиви: знайомство з тим, як медіа заробляють гроші, можливість безкоштовно послухати платний тренінг іноземного тренера.
  • Недоліки: хотілося би гостьових лекцій з якимись акулами медіа-бізнесу.

Документалістика (читав Євген Федченко). Насправді предмет присвячений далеко не лише документалістиці, але й іншим жанрам кіно та телевізійного програмування, як наприклад, реаліті-шоу. Практичні завдання зводилися переважно до перегляду різних за якістю та стилем стрічок та написання на них рецензій. Це був найбільш мультимедійний, кросмедійний та трансмедійний курс із усіх.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: вище середнього.
  • Позитиви: насичене знайомство з різними жанрами кінематографу.
  • Недоліки: багато часу на парах присвячується вправам у діалектиці, а не вивченню документалістики.

Фотографія (читав Нікіта Завілінський). Кожен журналіст повинен вміти робити репортажні знімки. Нікіту я вже хвалив тут, але його курс треба вкладати в якісь формальні рамки, щоб талант викладача не губився за відсутністю структурованого графіку.

  • Загальна доцільність та корисність курсу: вище середнього.
  • Позитиви: викладач ДУЖЕ доступно, швидко і просто все пояснює.
  • Недоліки: без професійної камери ви не зможете брати участь у практичній частині курсу.

Особисто для мене, навчання в МШЖ наразі є найбільш двозначною подією в житті. З одного боку, багато нового досвіду, чималі нові можливості, цікаві знайомства і здебільшого хороші викладачі, з іншого боку – значне прискорення темпу життя, скорочення вільного часу і тонна стресу. Якщо для вас важливе чітке відділення роботи від відпочинку, то МШЖ точно не для вас. Якщо ж ви таки вирішили, що журналістика – це ваше, якщо вас зацікавила програма МШЖ, буду радий дати пораду чи відповісти на питання в коментарях або наживо.

Advertisements