Відвідали сьогодні з моєю дівчиною дельфінарій. Це мені дало поштовх до нової розповіді про тваринок.
Дельфіни мають більший за людський мозок, демонструють видатні здібності до навчання і є одними з найбільш соціальних та корисних у промисловості істот. Дельфіни заганяють рибу в сіті рибалок, а потім виїдають ту рибу, яка змогла втекти. Окрім того, дельфінів використовують військові (чому дуже противляться різні екологічні організації) – дельфін може за наявності спеціального обладнання фіксувати розташування ворожих мін або пірнальників. Дельфін спить лише однією половиною мозку, а інша забезпечує йому можливість підніматися періодично до поверхні, щоб вдихнути – оскільки дельфін – ссавець, він не може постійно сидіти під водою. Дельфіни живуть в невеликих групах по 15 осіб в середньому, це забезпечує їм можливості підтримувати своїх поранених товаришів та колективно “заганяти” акул, які є основними ворогами дельфінів.
Види оленів принципово різняться між собою, передовсім способом життя – одні ходять великими стадами, що діляться за статтю, інші живуть поодинокими сім’ями. Найбільш одомашненими є європейські косулі (Бембі був саме європейською косулею), вони живуть в листяних перелісках неподалік сільськогосподарських угідь. В давніші часи їх вважали шкідниками, оскільки вони з’їдали чималу кількість зерна. В 17-18 століттях в Британії оленів майже винищили, але коли промисли пов’язані з оленями скоротилися, популяція відродилася. Косуля живе лише близько 10 років. Ворогами можуть бути вовки, кабани і ведмеді. Бойові можливості косуль вкрай обмежені, але вони можуть гавкати.
Більшість різновидів благородних оленів були завезені з Близького Сходу римлянами. Швидко олені потрапили і на Британські острови, де пізніше їх розводили як культурну породу на землях аристократів – задля полювання. Аристократія втратила владу, полювання припинилося, а землі були реорганізовані в національні лісопаркові заповідники, де лані (або як їх ще називають “даніель”) живуть і досі. На відміну від косуль, вони мають плямки на шкурці. Лані надають перевагу хвойним лісам, харчуються грибами, горіхами, каштанами та ягодами.
Інший легендарний вид оленя – північний. Саме вони тягнуть летючі сані Санта Клауса. І не безпідставно, оскільки вони відрізняються надзвичайною витривалістю, а до всього є єдиним ссавцем, що бачить ультрафіолетове випромінювання. Не можу не відзначити помилку мультиплікаторів, оскільки чарівний олень Рудольф зображується частіше як лань, ніж як власне північний олень. Вони харчуються переважно лишайниками, речовини з яких гарантують захист від паразитів і дозволяють накопичити північному оленю максимум енергії. Але час від часу північний олень може з’їсти сонного лемінга або аналогічного гризуна. Роги північних оленів (які зрізаються з живої тварини) лікують астенію та артеріальну гіпертензію. Північним народам олені заміняють корів, але ніхто їх не тримає в загородці – домашні північні олені від диких різняться тим, що вони не тікають при появі людини.
Більшість лебедів білі, чорні види походять з південної півкулі. Традиційно зображувані скрізь лебеді-шипуни (відрізняються формою дзьоба і його теракотовим кольором) в Британії вважаються власністю королеви. Вони дуже тримаються за свою територію, на відміну від інших видів лебедів, які більш подібні за своєю природою (та зовнішнім виглядом) до гусей. Особисто мав можливість спостерігати за життям сім’ї лебедів на Хаджибеївському лимані під Одесою – батьки та двоє дітей.
Лебідь дуже прикольно шипить і загрозливо розправляє крила, коли до нього підійти. Поняття про лебедину вірність походить від унікальної моногамності птаха – лебеді живуть у парі і паруються лише між собою, доки один із партнерів не помре. До речі, деякі види ворон мають схожу поведінку і навіть голосно плачуть, якщо рідний птах помирає (сам бачив).
Дамітріанство 