Сиджу в офісі сам. Можливо, не геть сам, за дверима окремих відділів я чую шарудіння і голоси, але з мого відділу навіть немає жодного начальника.

Мені випало чергування. Мені одному. Але все гаразд. По-перше, сумніваюся, що я святкував би День Незалежності, по-друге, добре, що чергування тільки сьогодні і лише для однієї людини, по-третє, принаймні поки що, напрягу немає – доробляю творче завдання, переглядаю свій органайзер, слухаю Хью Лорі та Заз.

Трошки шкода це літо. Я дуже хотів відпочити і набратися сил, з’їздити в Австрію чи Італію на вихідні. Шкода того, що за 10 днів вільний час вкотре доведе, що його може бути ще менше. Шкода, що шляхи з давніми друзями все більше розходяться. Але сум нічого не міняє, I made the sacrifice for the sake of the Better Tomorrow and the view is wonderful at the point of no return.

Advertisements