Batman: Arkham City

Якщо за останні років 10 вийшла якась аркада, в яку варто зіграти, то це Аркхем Сіті (АС).

Бетмен спішить на допомогу!

Отже, поїхали…

Про що гра?

Гра про Бетмена. Події відбуваються за півтора-два роки після завершення Arkham Asylum. Хто не в курсі, найбільша в місті Готем божевільня, та, що була на острові Аркхем прийшла в доконечну негодність після того, як Бетмен звозив туди свого найлютішого ворога Джокера. Оскільки приблизно в той же час була спалена і єдина тюрма Готема, міська влада пішла на експеримент – всіх злочинців (та психів) поселили в старій частині міста, яку відгородили високим муром. Віднині цю територію називають Аркхем Сіті. Керівництво новим закладом передали в руки Хьюго Стренджа – видатного психіатра. Проте, невдовзі за товстими стінами в’язні розв’язують свою власну кримінально-громадянську війну. Брюс Вейн (Бетмен, патологічний гуманіст і місцевий олігарх в одній особі) проводить політичну кампанію за закриття Аркхем Сіті і переведення в’язнів (і психів) до нормальних умов утримання. Але раптом невідомі його викрадають.

Місто надзвичайно атмосферне, відчутно старе, трохи стимпанківське і неабияк готичне.

Що доведеться тут робити?

Як вже говорилося, АС – це аркада, себто гра, в якій гравець зайнятий всім потрошку: б’є пики супостатам, бігає і літає, розгадує переважно нескладні головоломки, збирає collectibles та виконує завдання від окремих персонажів. Більшість цих елементів уже добре знайомі тим, хто грався в Arkham Asylum, але, як на мене, в АС вони виконані ще краще, передусім – завдяки відкритому простору.

Захват, який використовує Бетмен, щоби швидко діставатися височин, ніколи не був настільки багатофункціональним та необхідним, як на дахах великого міста. На острові Аркхема просто не могло бути стількох завулків, скільки є в Аркхем Сіті. Безумовно, тут не слід очікувати чергової GTA із повноцінно реалізованим Лос-Анджелесом, але п’яти невеликих районів саме вдосталь, щоби і тісноти не відчувати, і не знудитися в ході численних подорожей туди-сюди.

Окрім основної лінії, яка крутиться переважно навколо причин появи АС, на вас чекатимуть цікаво зреалізовані вибіркові завдання, пов’язані із другорядними опонентами Бетмена, про значну частину з яких я ніколи нічого не чув. Також по місту розкидана сила-силенна шарад від Загадкового, за їх розв’язання ви отримуєте “досвід”. Досвід, в свою чергу, потрібен для модернізації костюма та технічних прибамбасів головного героя.

Бойовка зреалізована шикарно. Більшості сутичок на вулицях можна уникнути. Коли ж справа доходить до бійки, гра заохочує творчий підхід із використанням спеціальних прийомів, гаджетів та навіть підручних засобів. Варіант “просто лупити одну клавішу” тут не проконає (і це добре). Померти в АС доволі легко, це взагалі, здається перша гра на моїй пам’яті, де влучна черга з автомата гарантовано відправляє головного героя на той світ (і це при тому, що він супергерой!). Вороги з часом озброюються все грунтовніше – спершу це переважно гопніки з бітами, а часто і без, згодом вони здобувають собі ножі, автомати, дробовики, щити, броню, гранати, снайперські гвинтівки та електрошокери. А оскільки у Бетмена панує принцип “не убий”, вирубати бандитів доводиться по одному, тихенько підкрадаючись ззаду.

І ще одне, гра дозволяє зіграти за Жінку-Кішку, яка за своїми здібностями суттєво від Бетмена відрізняється, тому має доступ до тих місць, в які наш герой пролізти не може. Для неї навіть є окрема серія загадок. Загалом часу на неї відводиться небагато, тому є певне відчуття неповної реалізації потенціалу. Проте кількаразове перемикання між двома персонажами оригінально розбавляє гру.

По завершенню сюжетної лінії на вас також чекатиме режим-випробування. Він буде цікавий тим, кому не вистачило мордобою в основній частині гри.

Джокера озвучує актор, який колись був Люком Скайвокером (Марк Хаміл). Але для мене справжній Джокер навіки спочив із Хітом Леджером.

Наскільки цікаво все це подано? 

Мені здається, що і атмосфера гри, і сюжет стали потужнішими, дорослішими та переконливішими разом з ігровим процесом. Кримінальні розборки між Джокером, Двуликим та Пінгвіном, перехоплені діалоги між в’язнями, гротескне поєднання ошалілої анархії з умовами концтабору, дрібні деталі на кшталт агітаційних плакатів Двуликого, шматки історії міста та якісно передані персональні історії окремих героїв – все це складає дуже хороше враження про гру. Я це говорю як людина дуже далека від субкультур коміксів та супергероїв.

Звісно, всі ці пафосні висловлювання Людини-Кажана, безапеляційна жорстокість його численних ворогів, гіперболізована манірність Жінки-Кішки і деякі інші типові для супергеройської історії речі, як на мене, трошки здешевлюють в усьому іншому надзвичайно хороший продукт.

(В двох абзацах нижче містяться помірні спойлери!)

Що мене дійсно не порадувало – це те, як сюжет розгортається ближче до фіналу. По-перше, пропозиція Ліги Убивць Бетмену ні з того ні з сього стати їхнім ватажком виглядає якось out of place. Можливо, це лише тому, що я не в курсі, що це за Ліга і в скількох епізодах історій про Бетмена вона виринала. Можливо, це лише тому, що я не люблю коли якась конкретна проблема у наративі раптово вискакує на глобальний чи навіть трансценлентальний рівень. А тут – на тобі! “Долучайся до нашого всесвітнього хрестового походу”! Бетмен – захисник Готему і ніяким всесвітнім походом займатися В ПРИНЦИПІ не повинен!

По-друге, принцип Бетмена “не убий нікого за жодних обставин” дійсно місцями виглядає не адекватніше, ніж поведінка його психічно хворих ворогів. Те, що наш герой лише гемселить гопніків – це окей, адже вони люди підневільні і за певних умов, цілком очевидно, здатні до перевиховання. Але коли Бетмен вперто відмовляється сам і забороняє іншим вбивати Пінгвіна, Віктора Заза, Джокера та інших маніяків, які загубили сотні людей (і ще стільки ж загублять в наступних фільмах/іграх), питання виникає лише одне: “Якого біса?”. Приблизно такі ж враження від фіналу основної сюжетної лінії.

Висновок: Найімовірніше, це наразі найкраща гра про супергероїв і одна з кращих аркад за історію ігор.

+4  Феноменальний саундтрек. Потрясна озвучка персонажів.
+3 Дуже якісно зроблена бойовка.
+3 Купа цікавинок, якими гравець може себе зайняти у грі.
+2 Доросліша і серйозніша версія історії про Бетмена.
+1 Відкритий світ.
-2 Чимало моментів у грі будуть малозрозумілі нефанатам серії.
-1 Подекуди надмірний пафос персонажів.
Загальна оцінка: 92/100.
 

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ:

  • Operating System: Microsoft Windows XP, Vista or 7
  • CPU: Dual-Core CPU 2.4 Ghz
  • RAM: 2GB
  • Graphics Card: NVIDIA 8800 or ATI 3800 with 512MB of VRAM
  • Hard Drive: 17.5GB free disk space

3 thoughts on “Batman: Arkham City

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.