Нині стала популярною теза про день-епоху. У Писанні говориться, що Христос й досі не повернувся, бо для Бога один день як тисяча років і тисяча років як один день” (2 Петра 3:8). Цю фразу екстраполюють на початок Старого Заповіту, де Господь творить світ за шість днів. Робиться висновок, що Біблія не виключає еволюцію. Далеко не всі церкви з цим згодні. Причина тому – згадка у історії про творення світу того, що кожен із цих шести днів мав ранки і вечори (Буття 1: 5, 8, 13, 19, 23). Навряд чи тисяча років може мати вечір та ранок…
В будь-якому разі, на мою думку, важливо не те, чи Бог створив світ за 6 днів чи за 6000 років, а те в принципі, чи світ є Божим замислом, чи наслідком випадковості. Навіть якщо Біблія не виключає еволюцію, еволюція, яку Біблія допускає, все одно є далеко не ідентичною до тієї, про яку писав Дарвін, уже бодай тому, що навіть 6 мільйонів років – це все одно не те саме, що 4,5 мільярди, про які говорять еволюціоністи.
Радше для нагадування та загальної освіти перелічу основні із традиційних аргументів креаціонізму:
1. Непродуктивність більшості мутацій. Ідея еволюції ґрунтується на мутаціях. Себто на якомусь етапі у певного виду розвивається якась принципова відмінність, яка робить його “крутішим” за інші – вид еволюціонує. Проте більшість мутацій, які ми спостерігаємо нині, це мутації типу додаткового пальця, другої голови абощо. Більшість цих змін роблять організм радше слабким і вразливим, ніж відкривають йому нові можливості. В цілому, креаціоністи вважають, що світ не стільки еволюціонує, скільки деградує.
2. Симбіоз. Чимало видів живих істот дуже сильно залежать одне від одного. Наприклад, квіти та бджоли або крокодили та маленькі пташки, які чистять крокодилам зуби. Логічно, що всі ці симбіотичні групи мали виникнути одночасно, щоби вижити.
3. Деякі розрахунки. Взяті із книжки Ральфа Епперсона.
В 1980 р. відкрили, що сонце стискається на 0,1% за століття. Вчені зробили висновок, що стиснення було безперервним і відбувалося в минулому з тією ж швидкістю. Якщо це вірно, то всього лише 100.000 років тому сонце повинно було бути в два рази більше, ніж зараз, і нічого живого на Землі не могло би існувати (еволюціоністи вважають, що людина виникла близько 1 мільйона років тому).
Орбітальні супутники НАСА вимірювали магнітне поле Землі і було виявлено, що воно повільно згасає, або стирається. Оскільки магнітне поле Землі загасає, екстраполяція в минуле більш, ніж на 10.000 років, пророкує настільки великий струм, що структура землі не могла б витримати виділення тепла.
Вчені, які проектували Американську місячну посадкову ракету припускали, що місяцеві приблизно 4,5 мільярда років. Вони знали, що під час руху місяця по орбіті в космосі, на її поверхню падав метеоритний пил. За припущеннями вчених, через вік місяця на поверхні була велика кількість пилу. Тому вони придумали для місячного модуля дископодібні опори, які витримали б його вагу при посадці. Якщо, скажімо, на рік утворюється шар пилу товщиною в 0,0004 дюйма, тоді за 10.000 років утворюється шар товщиною близько чотирьох дюймів; за 100.000 років – шар товщиною в 40 дюймів; за 1.000.000 років – шар в 3,3 фути; за 1.000.000.000 років – шар в 6,3 милі; а за 4.500.000.000 років (вік місяця, згідно з думкою еволюціоністів) утворюється шар товщиною 28 миль. Але коли місячний модуль здійснив посадку на місяці, вимірювання шару пилу показали «товщину від 0,125 до 3 дюймів».
4. Всесвітній потоп. Можливо, найсміливіший аргумент. Еволюціоністи все схильні пояснювати через відбитки різних організмів у шарах земної кори. При цьому слід зауважити, що ці відбитки часто відзначаються великою кількістю деталей аж до вигину м’язів молюска в той чи інший бік та помітних складок на його тілі. Тепер подумайте, що зазвичай відбувається із трупами живих істот? Вони розкладаються під впливом температур, бактерій, інших тварин тощо. Мертві рослини взагалі швидко перетворюються на перегній. Коротше кажучи, за звичайних умов, рештки життя ніколи не заглиблюються в землю в такому вигляді, в якому ми знаходимо скаменілості. Скаменілості молюсків, рослин та всіх інших штук, які знаходять люди у шарах землі, на думку креаціоністів, є наслідком того, що Всесвітній Потоп застав їх зненацька і майже миттєво заживо поховав їх під товщею бруду.
5. Мала ймовірність випадковості. Біолог Едвін Конклін свого часу зауважив, що «Ймовірність ненавмисного (випадкового) виникнення життя порівнянна з вірогідністю появи повного словника в результаті вибуху в друкарні». Такий висновок прийшов до нього на основі низької імовірності того, що 100 амінокислот розташуються у правильний ланцюжок для створення найпростішого життя. Загадка появи життя на нашій планеті чимось подібна до загадки появи першої одиниці в послідовності Фібоначчі. Астрофізики Сер Фред Хойл і Чандра Вікрамасингх, незалежно один від одного встановили, що шанси мимовільного виникнення життя на землі = одиниця проти 10 в 40.000-ому ступені. Звісно, це все зводиться до питання, чи вірите ви у збіги.
Але особисто для мене вся ця схоластика є вторинною і я чесно визнаю, що сам я геологію майже не вивчав і формул для обрахунку кількості метеоритного пилу не знаю. На мою скромну думку, найбільшим аргументом супроти теорії еволюції є сама людина – її унікальність та відірваність від решти видів. Спробую пояснити, що я маю на увазі…
Подумайте про казкові раси, вигадані письменниками жанру фентезі. Ельфи, гноми, орки – у фентезі людина ніколи не була єдиною розумною істотою чи, тим паче, найрозумнішою. Але в реальності не існує ніяких аналогів людині. Не існує нікого навіть віддалено наближеного до нас із вами за своїми можливостями.
Іншими словами, із мавпи вийшли люди зі здатністю до абстрактного мислення, наукового теоретизування, будівництва, політичної організації, різноманітних мистецтв і це все за якийсь 1 мільйон років. Виникає декілька принципових сумнівів.
Чому з одного виду, який об’єктивно мало чим відрізняється від решти ссавців, вийшла істота, яка на кілька десятків корпусів обганяє всі інші форми життя? Чому з інших видів ссавців чи з інших видів тварин взагалі не розвинулася бодай якась одна раса, що могла би з нами зрівнятися? Еволюція – це поступовий процес, чи не так? Відтак, чи не суперечить усій логіці еволюції те, що один вид так сильно виділився на фоні решти?
Дельфіни не перетворилися на русалок, тропічні папуги не стали гарпіями, хоча у них, теоретично, для цього було вдосталь часу.
Більше того, ми розвинулися передусім інтелектуально. Тобто за всіма іншими параметрами типу швидкість бігу, здатність бачити в темряві, фізична сила, ми програємо багатьом тваринам. Але як хижа природа допустила, щоби взагалі вижив вид, у якого недорозвинене все, окрім мозку? Кому взагалі потрібен мозок у 25-му тисячолітті до нашої ери?
Словом, дивно все це. До якої би теорії ви не схилялися, а ми або є Божим задумом, або плодом подвійного вдалого збігу обставин, який знаходиться по той бік статистичної реальності. Оскільки я не вірю у збіги, я схиляюся до варіанту із Божим задумом.
Дамітріанство 
Ось тут є дуже багато цікавих матеріалів, зокрема той, на який я тобі скидаю посилання. http://antropogenez.ru/review/550/
Не те, що я тебе затягую в пул злобних еволюціоністів 🙂 , просто думаю, що тобі може бути цікаво.
Як раз перед тим, як писав цей матеріал, читав те, що ти скинула щойно.
Практично всі ці 13 міфів зводяться до того, що нібито еволюціоністи всі свої знахідки підробили чи придумали. Я так не вважаю, я такого у тексті свого запису не писав, більше того, я не вказував у своєму записі жодних аргументів креаціоністів, які мені здаються фантазіями чи фальшивками. Менше з тим, розвінчання 13-ти міфів не відповідають на мої запитання, на жаль.
там загалом на сайті є багато цікавого, я просто скинула це конкретне посилання, бо воно в мене в закладках 🙂
До речі, рекомендую звернутись до толкового антрополога чи генетика з такими питаннями, бо ми тут сидимо, праздно обсуждаєм, а насправді на них можуть вже давно бути елементарні відповіді
Годна думка.
Ймовірність того, що 100 амінокислот розташуються у правильному порядку для мене рівна ймовірності того, що паросток клена проламає дециметровий шар асфальту. Світ влаштований хитрим чином.
Я не думаю, що варто судити про історію планети володіючи лише крупицями інформації, але, вважаю, що наука заслуговує більшої довіри аніж релігія, адже одна намагається ці крупиці каталогізувати, організувати і зробити висновки, а друга – викинути в смітник і підмінити їх стародавніми легендами, які не мають нічого спільного з реальним світом.
Суть хорошої науки у критичному ставленні і здатності давати відповіді, чи не так?
Я поки ще не натрапив на адекватну відповідь еволюціоністів щодо аргументу Всесвітнього Потопу чи відсутності пилу на Місяці. Так само, я прошу про зрозумілі відповіді на мої вищезгадані запитання. І я не кидаю це нікому в обличчя і не кричу, що наука нічого не пояснює, навпаки – я шукаю науково обгрунтованої відповіді. Або ж чим краща наука від релігії, якщо з появою нових, previously overlooked фактів науковець лише скаже, що вони не вписуються в усталену теорію, яку хтось колись розробив згідно з науковою методикою?
Наука здатна сказати, що щось кудись не вписується, придумати ще безліч можливих теорій, потім знайти нові факти, відсіяти хибні теорії і створити купу нових. Це круто.
Релігія ж вірить лише сама собі і наукові факти до неї доходять із величезним запізненням. Це не круто.
Багато хто може досі не вірити, що Земля кругла, що хвороби викликаються мікроскопічними організмами, а приливи і відливи відбуваються не по волі богів.
Поняття не маю про пил на місяці і потоп, але здається мені, що такі речі мають не єдине можливе пояснення. Говорити про це не знаючи величезної купи наукових фактів складно.
Взагалі мене дивує, що люди намагаються впхати релігію туди, куди вона не влазить. Завдання релігії не в тому, щоб підмінити собою історію, а в тому, щоб робити нас добрішими і співчутливішими. Чорт його знає чому в неї виходить так, як виходить.
Цікава тема. Але може нас і створив Бог, але доказів цьому немає. А еволюційна теорія – це плід роздумів багатьох видатних інтелектуалів нашої людської раси, які не задовольнились простими релігійними роз’ясненнями, а намагались зрозуміти все самими. Це дуже важливо зрозуміти. Тому так важливі ці спроби зрозуміти, пояснити та зробити висновки – вони рухають нас уперед. Релігія – це не рушій, не перетворювач людини на добру, перфектну істоту, не джерело знань. Це інше.
З малою ймовірністю є така хитра штука як антропний принцип. Тобто, аби хтось написав що ймовірність того що амінокислоти складуться цікавим чином – дуже мала, потрібно би амінокислоти склались так, аби цей хтось зміг навчитись читати і не інакше.
В якомусь іншому всесвіті амінокислоти склались інакше, але саме тому ми цей інший всесвіт не спостерігаємо. Можливо його спостерігає хтось інший.
Цікавий принцип 🙂
Колись у Пратчета читав, що “один шанс на мільйон трапляється в дев’яти із десяти випадків”. І це дотепно, і це геніально, і навіть мудро.
Але якщо до теми, то це обгрунтування мало чим відрізняється від “нам просто дуже пощастило кілька разів поспіль”. Посилання на удачу мені здається набагато менш переконливим, ніж історія про 6 днів та Всесвітній потоп.
А щодо того чому людина – один єдиний чемпіон еволюції, та ще й з відривом – дуже цікаве запитання, сам би хотів знати.
Ми з Катюхою якраз учора чомусь заговорили про це в літаку, і вона сказала дуже годну думку: якби ми були винятково продуктом природи, то ми б органічно вписалися в природу. Подивися на кожну живу істору – вона приносить свою певну користь для природи: або робить щось корисне (запиляє рослинки), або є їжою для когось (важливим ланцюгом живлення), або поїдає інших (що теж важливо для природи).
На відміну від цього, людина не приносить природі жодної користі. Вона несе тільки шкоду природі, адже це єдина істота, яка використовує природу, адаптує її до себе, а не сама пристосовується до неї. Отже, навіщо природі продукувати тих, хто не вписуватиметься органічно до її законів, а, навпаки, буде використовувати природу на власний розсуд
Шикарно, Ігорю, беззаперечно шикарно 🙂
супер! )
Ну таке… серед креаціоністів та еволюціоністів 95% це те саме, що і 95% від усіх інших категорій людей.
Якщо бути послідовним, то до креаціоністської моделі можна так само поставити ряд запитань.
1)Якщо Землі 6000-10000 років, тоді чому до Землі доходить проміння зірок, до яких 14 мільярдів світлових років?
2)Еволюція людини від мавпи не прослідковуєтся? По факту не знайдений лише спільний пращур шимпанзе і людей. Еволюція людини цілком прослідковуєтся від австралопітеків (це ще мавпи типу шимпанзе, тільки в них ноги були сильніші за руки) до сучасних людей.
3)Аргументи Кента Ховінда і йому подібних про те, що Біблійні дракони = динозаври виглядають відверто смішними. Динозаври не дихали вогнем, на ковчезі їх не було. Всі посилання, які він (і інші релігійні діячі) робили на сліди співіснування людей і динозаврів визнані підробками. Ну так, ще крім динозаврів є всілякі комахи, рослини, земноводні, і вже зовсім дофіга морських істот, рештки яких чомусь ніколи не знаходяться поруч з рештками людей чи хочаб будь яких сучасних нам істот. Чому?
Не бачив креаціоністів, що намагаются знайти відповіді на ці питання.
Моя особиста думка: як воно було насправді ми не дізнаємось, і з`ясування цього це не те, на що треба реально витрачати сили.
Теж непогана відповідь!
Щодо твоїх запитань…
1. Дійсно дуже класне. Я над таким не думав.
2. Вибач за крамолу і баян, але чому тоді всі мавпи не стали людьми?
3. Аргумент про драконів, зауваж, я не згадував, бо він, як і деякі інші думки Ховінда, дійсно є, м’яко кажучи сумнівними.
І ти бачив креаціоністів, які намагаються знайти відповіді на ці запитання. Хіба тільки ти будеш заперечувати факт, що ти зі мною колись зустрічався 🙂
Але це все не аргументи проти креаціонізму як такого. Це просто запитання, на які нема відповіді в Біблії, якщо хронологію створення світу в ній сприймати буквально.
Аргумент на користь креаціонізму (в загальному розумінні) : з термодинаміки вивели цілу теорію хаосу, основою якої є закон не згасання ентропії. Один з його наслідків – матерія прагне до найбільш простих форм. Самоутворення складних форм, які прагнуть до самоускладнення, банально протирічить принципам, за якими відбуваються хімічні реакції та обмін енергії між атомами.
Але це знову не аргумент проти теорії еволюції (зауважу, не еволюціонізму, а теорії еволюції). Теорія еволюції взагалі не займається пошуком відповіді на питання “звідки взялося перше життя?” Теорія еволюції вивчає як змінюються живі організми.
Якщо вже на те пішло, Дмитре, то Біблія також відповідає на питання про спасіння душі, а не про походження видів. Опис творення світу є радше “експозицією” задовго до роз’яснення суті питання. Проте ця “експозиція”, як і решта частин Писання, важлива. Її відкидання може потягнути за собою відкидання і решти Писання. Так само, чи може теорія еволюції обійтися без теорії великого вибуху?
Теорія еволюції прекрасно обходится без теорії великого вибуху. Якщо конкретно – в scope теорії еволюції потрапляє момент від виникнення першого життя до зараз.
Шукати відповідь на питання “як влаштований світ” в Біблії це приблизно те саме, що шукати відповідь на питання моралі в підручнику з квантової механіки. Тобто в принципі ніхто не забороняє, але подивившись на кінцевий результат, адекватні люди, скоріше за все, покрутять пальцем біля скроні.
Трошки почитав вікіпедію на цю тему. Там цікаво. Пишуть, що термін “еволюціоніст” придумали креаціоністи, аби зробити вигляд, ніби це дві рівні теорії. При тому, що існування еволюції і природнього відбору це дійсно наукові факти на відміну від релігійних переконань.
Фактами не є те, що життя утворилось самостійно і те, що людина пішла від мавпи. Але еволюція це звичайна, існуюча річ. І природній відмір теж.
Про самостійне утворення життя є багато теорій і його десь колись навіть підтвердили експериментально, але я можу путати. Крім того є теорія, що перші бактерії були занесені на землю метеоритами.
На рахунок походження від мавпи, то я схиляюсь до того, що знаючи факт, що ДНК людини відрізняється від ДНК шимпанзе приблизно на 5 відсотків, вже не так важливо знати хто нас створив. Мавпи наші родичі навіть якщо нас створив Бог і ми вінець всього сущого.
Я ризикую зараз зеволюціонувати у папугу, але це ніяк не відповідає на поставлене мною питання. 5% чи 0,000005% різниці в ДНК – яка (пардон за каламбур) різниця, якщо жодна мавпа (пардон за рекурсію) ніколи цих відсотків не вираховувала і навіть не обстоювала примітивні агресивні фундаменталістські релігійні псевдоцінності? Такими речами займаються лише люди.
Намагаюся зараз бути максимально не релігійно-агресивно-мракобісним знищувачем усього доброго, але поки що всі твої коментарі можна підсумувати десь ось такою фразою: “релігія погана, бо вона не наука, а наука хороша, бо вона має методологію”.
І ще, згідно з енвайнорменталістами та східними релігіями, навіть про гусінь можна казати як про нашого родича, бо (а) ми всі розвинулися з одних і тих самих бактерій, (б) нас усіх створив один Творець.