Проблеми коментування новин в Інтернеті

Захист я провалив, але диплом все одно надається для загального ознайомлення. Всі, кого цікавлять результати опитування, можуть знайти їх у розділі 3. Там само знаходяться результати контент-аналізу і висновки з інтерв’ю.

На додаткове прохання можу викласти ще додатки. Але попереджаю: контент-аналіз там зайняв сумарно пару тисяч сторінок.

UPD: Я успішно пережив відчуття поразки і можу з відносно холодним розумом підсумувати деякі міркування щодо того, чому я провалив захист.

  1. Основне зауваження полягало в тому, що теоретична, методологічна та частина з результатами дослідження мало пов’язані одна з одною. Це частково справедливе зауваження. Зауваження справедливе – бо чисто формально від мого дослідження можна відрізати багато необов’язкових частин, які носять контекстуальний характер і мають цінність винятково у додаванні штрихів до розуміння явища тролінгу та коментування в цілому. Справедливість часткова – бо насправді академічної і вивіреної літератури на мою тему настільки мало, що без побічних джерел мій теоретичний розділ треба скоротити вчетверо, а саме дослідження – вдвічі.
  2. Частина зауважень були відверто ні до чого і могли задаватися лише людиною, яка мою роботу не читала. Наприклад, зауваження щодо неконцептуалізованості поняття образи. Усі, хто не полінується прочитати розділ про методологію, побачать, що я досить детально описую, що в моєму дослідженні я вважаю чи не вважаю образою.
  3. Сама тривалість зауважень і увага, виділена на мене диспутанткою, змушують мене підозрювати упередженість в оцінюванні моєї роботи.
  4. This is not the end! I’ll be back!
Advertisements

15 thoughts on “Проблеми коментування новин в Інтернеті

  1. Коментарів до Вашої роботи, було найбільше, бо вона, нажаль, містила найбільше порушень вимог до наукового дослідження. Упередженість дискутантки полягала в тому, що вона читала Вашу роботу першою і тому приділила їй найбільше часу і уваги. Мені шкода, Дмитре, якщо Вам поставили нижчу оцінку, ніж Ви очікували. Але якби я не була переконана у правильності своїх зауважень, я би їх не висловлювала. Якщо хочете, я надішлю їх у письмовій формі, можливо тоді вони будуть більш зрозумілими.

  2. Теорія: Зміст теоретичного розділу мало стосується теми роботи (перехід до постіндустріальної епохи, особливості інтернет-комунікації, які не мають прямого стосунку до коментування на новинних сайтах і т.д.). Натомість можна було б описати попередні форми фідбеку, використовувані в пресі, такі як листи до редакції і порівняти їх з сучасними коментарями.

    Методологія: Щодо визначення категорії образи, маю перед Вами вибачитися, я прочитала речення: «Категорія «Образа» передбачає наявність у коментарі тверджень, що можуть порушувати право людини на честь і гідність, визначені статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України» так що, статті 297 та 299 визначають поняття «образа», натомість Ви мали на увазі, що вони визначають право людини на честь і гідність. У роз*ясненні чим є і не є образа бракує визначення hate speech (яке мало б включати прояви гендерної та сексуальної дискримінації, про які у Вас не згадано) .
    Залишається необґрунтованим чому Україна порівнюється саме з США.

    Результати: Мало б бути: дані — інтерпретація.
    Дані отримані в ході кількісного контент-аналізу погано читаються. Solution: табличка по вертикалі: % образливих коментарів, % офтопу, % коментарів, що містять і образи, і офтоп; по горизонталі 4 сайти + середнє по СШ і середнє по Україні.

    1. Щодо теорії, я частково визнав проблему раніше. Так, згоден, про інші форми фідбеку можна було сказати, я не сказав. Але щодо “постіндустріальної” доби – по-перше, я проводив лінію “від загального до конкретного” і почав в одному із чотирьох теоретичних підрозділів ішлося про інформаційну добу, оскільки коментування (на моє глибоке переконання) є продуктом і модусом свободи слова інформаційної доби. В чому тут проблема, я не бачу. Чи можна було обійтися без оцього одного з чотирьох підрозділів – імовірно, так, але я не згоден, що стосунок до теми відсутній.

      Щодо методології, виникає зустрічне питання: проблема у тому, що я не згадав гендерні і сексуальні меншини? Я думав, поняття hate-speech розповсюджується і на образи цих типів меншин. Чи я мав це написати це двічі-тричі і виділити жирним? Вибачайте, якщо груба відповідь, але який закид, така і відповідь.

      Щодо США, дослідник вільний обирати об’єкти порівняння, наскільки я знаю. В даному разі порівняння мотивувалося віддаленістю країн географічною та соціальною, що уможливлює краще розуміння природи коментарів. На жаль, я не міг би узяти до порівняння країни на кшталт Франції чи Італії, бо не володію їх мовами.

      Щодо результатів, ще одна сумнівна претензія. Чи міг я представити результати у формі таблиці? Міг. Чи це є обов’язковим приводом до зниження оцінки? Мені здається, що ні.

      1. Вибачте, але вступати з Вами в полеміку у мене наміру немає.

        В мої завдання не входило поставити Вам оцінку (і я, до речі, не знаю, яку оцінку Вам зрештою поставила комісія). Особисто я не вважаю, що комусь треба знижувати оцінку за теоретичну частину, де забагато офтопу, чи навіть за відсутність обґрунтування вибірки. Тож переважна більшість моїх зауважень мали на увазі “це можна було б зробити краще”, у відповідності з тими вимогами до наукової роботи, які Вам викладали (наводити визначення термінів, якими користуєтеся, обґрунтовувати свої дії і т.д.).

        Але якщо вже Вас цікавить моя оцінка, то за що би я знизила оцінку так це за представлення результатів, яке не дає можливості оцінити їх якість (і я навела достатньо прикладів, чому я не можу оцінити їх якість) і за все те, що я виклала в підрозділі “загальна логіка роботи”. У мене все.

        1. * і за наявність деяких висновків, які не спираються на резульати

        2. Можливо, полеміка і не доречна. Втім, я щиро хотів би, щоби на цій прикрій ситуації Ви навчилися так само, як і я.

          По-перше, цілком очевидно, що ніхто із комісії, окрім Вас, не читав мою роботу. Відтак Ваше враження від неї грало якщо не вирішальну, то надзвичайно вагому роль. Попри те, що Ваші зауваження (нібито) мали формат “це можна було б зробити краще”, вони були дуже прискіпливими і численними. Казати після того, що Ви не вплинули чи не мали наміру вплинути на мою оцінку, це просто лицемірство.

          По-друге, Ваші зауваження теж можна було би зробити краще. Натякаю на лаконічність. Я отримав більше уваги диспутанта, ніж будь-які інші три роботи разом узяті (що ще раз нівелює твердження про формат Ваших зауважень). Якби Ви свої претензії висловлювали бодай порціями, як це було тут, на блозі, то я принаймні мав би шанс щось пояснити комісії. Імовірно, Вам би не дозволили висловитися щодо кожного кривого слова у моїй роботі, але це був би справедливіший шлях. Коли ж мене буквально обсипали з голови до ніг претензіями великими і малими, справедливими і відверто надуманими, як я міг захищатися?

          По-третє, щодо часу отримання Вами моєї роботи. Наступного разу Вам роботи будуть надіслані кількома людьми майже одночасно і все це буде у ніч перед захистом. Сподіваюся, Ви зможете проявити послідовність і будете до кожної з тих робіт настільки ж уважні, як до моєї.

  3. Результати опитування аудиторії як на мене були б найбільшим науковим результатом роботи, але відсутні власне отримані дані (список питань і відсоток тих чи тих відповідей на них), наведена лише інтерпретація. За відсутності питань і даних неможливо оцінити якість інтерпретації:

    «Більшість причин, чому люди не коментують новини умовно зводяться до таких категорій» – це було відкрите питання і Ви узагальнили відповіді, чи це був multiple choice question?

    «Майже всі респонденти (81-100%) принаймні іноді стикаються в коментарях із образами, прокльонами, звинуваченнями у тяжких злочинах, офф-топами, проявами расизму чи сексизму, а також прихованою рекламою. Всі ці речі, окрім прихованої реклами, засуджуються більшістю респондентів (56-85%)». – «Образи, прокльони, звинувачення у тяжких злочинах, офф-топ, прояви расизму чи сексизму, прихована реклама» – це все окремі питання чи одне? Як щодо проявів релігійної нетерпимості і гомофобії? Імовірно «всі ці речі» засуджуються неоднаковою мірою. Навіщо ці «діапазони», треба було дати результати по кожній категорії окремо. Варіанти відповіді були засуджуєте/не засуджуєте чи мали ширшу градацію?

    «Лише 4% вважають, що вплив «тролів» є визначальним для тем обговорення в Інтернеті. 24% респондентів вважають тролів помірно впливовими, здатними змінити думку громадськості щодо певних тем. – Якщо питання звучало «Чи вважаєте ви тролів впливовими для тем обговорення в Інтернеті» – то важко сказати, що саме воно вимірює. Якщо воно звучало «Чи вважаєте, що тролі здатні змінити думку громадськості щодо певних тем» – тоді зрозуміло.

    62% респондентів вважають, що не більше 30% коментаторів є «тролями». – А що вважає решта?

    «При цьому, лише 26% респондентів вважають, що тролі існують просто щоби псувати людям настрій. 41% респондентів впевнені, що головне завдання «тролів» – це компрометація певних осіб, а 21% – рекламувати певні теми обговорення». 26+41+21 = 88. Що думає решта? Як звучало запитання: для чого існують тролі? Якщо так, то запитання містить в собі припущення, яке скеровує відповідь, про те що «тролі» – це якась визначена група коментаторів, а не ситуативна роль.

    Думки людей щодо загальної необхідності у функції коментарів розділилися. Середній бал необхідності коментарів на новинних сайтах – 5,9/10. – Я так розумію тут була шкала від 1 до 10. Вам щось говорять 5,9%? Мені – ні. Якщо думки розділилися, то я хочу знати як: скільки відсотків аудиторії за скасування коментарів, скільки проти, скільки не визначилося.

    1. Висновки, які не спираються на результати:

      «В середньому, спостерігається 30%-ове відхилення коментарів від теми матеріалу. Повторюваність цього показника у чотирьох різних видань дає привід вважати його нормою». Те, що на 2-х українських і 2-х американських сайтах середня кількість офтопних коментарів 30% – тільки це і означає. Норма тут ні до чого.

      «Більшість українських читачів новин в Інтернеті відчувають надмірну кількість негативних емоцій, образ, звинувачень тощо у коментарях під статтями» – на основі яких запитань анкети зроблено такий висновок? І де відповіді на ці запитання в результатах опитування?

      «Більшість респондентів даного дослідження вважає, що коренем проблеми є діяльність тролів або низька загальна культура спілкування самих читачів. В обох випадках можна говорити про тролінг як основну причину появи негативних коментарів, якщо врахувати пояснення самих тролів щодо цього явища». – Тролінг Ви визначили як а) спілкування, єдина мета якого вивести співрозмовника з себе, б) платне коментування. Зведення цих двох явищ в одну групу саме по собі сумнівне, тепер Ви огульно ліпите сюди і коментарі людей, які розмовляють матом. На підставі чого? «Врахувати пояснення самих тролів» – я сама маю здогадатися, що саме в їх поясненнях дозволило Вам робити такі висновки?

      «Нині стає очевидно, що ці три категорії можуть слугувати такою собі картиною еволюції інтелектуальної та соціальної. Спершу людина просто отримує задоволення від перепалок у віртуальному просторі. Потім вона здобуває освіту і вчиться висловлювати свою думку у новий, складніший спосіб. Зрештою, вона отримує можливість заробити собі цією діяльністю на життя». – В інтерв*ю не йшлосс про освіту. Неможливо стверджувати, що це типова еволюція платного коментатора, лише на основі 2-х інтерв*ю.

      1. Загальна логіка роботи: різні частини роботи слабко пов*язані між собою тому що множини «образливі коментарі», «офтоп», «спілкування спрямоване на те, щоб дістати співрозмовника», «платне коментування» не збігаються. А предметом дослідження Ви визначили «образливі коментарі» і методи їх нейтралізації. От на них і треба було зосередитися. Кількість образливих коментарів + їх вплив на аудиторію зі слів самої аудиторії (який підтверджує, що це дійсно проблема) + шляхи подолання, вироблені у свіпраці з експертами (контент+аудиторія+ виробник) – оце було б ідеально. Натомість робота змістилася в сторону тролінгу, який дослідницького завдання стосується лише частково, бо не всі образливі коментарі є тролінгом і навпаки.

        «За допомогою інтерв’ю з тролями я зможу дати визначення явищу тролінгу». У Вас уже є визначення тролінгу, яке респонденти повторюють, бо, мабуть, теж читали Луркоморьє. Яка тоді справжня мета цих інтерв*ю? Створення портрету особистості «троля»? Це не стосується предмету роботи і не допомагає розв*язати поставлене завдання. 2 інтерв*ю проведені з рендомними людьми є абсолютно нерепрезентативними.

        Типологія «тролів» є спекулятивною, бо спирається на нерепрезентативні інтерв*ю і особисті домисли автора. Цікавіший результат дало б запитання в анкеті для аудиторії сайтів, що вони вважають тролінгом.

        Зведення тролінгу до персональних характеристик людей, які його практикують цілком хибне і виглядає як ярликування. Ваші спроби пояснити, що таке тролінг, зводяться до тавтології «тролінг — це те, що роблять тролі» і подальших спекуляцій на тему того, хто такі тролі. Якби Ви використали конверсаційний аналіз чи дискурс-аналіз, це вивело б Вас за рамки commonsense визначень, які кожен може знайти на Лурці, і дозволило б описати тролінг як комунікативну стратегію, стиль ведення дискусії, певний спосіб мовлення. Але, тоді треба б було змінити дослідницькі завдання і писати роботу власне про тролінг.

        1. Щодо зв’язку між частинами – вже писав. Не згоден, що вони слабо пов’язані між собою.

          Щодо широти дослідження – правда, слушне зауваження та ідея щодо того, як можна було зробити краще. Можливо, я помилився, щодо широти охопленої теми. З іншого боку, я зробив велику роботу, яка нині може слугувати основою для одразу кількох подальших досліджень відносно коментарів.

          І так, якби мені трошки часу, то я міг би придумати, як зробити краще кожен диплом, який був написаний в МШЖ цього року. Ну гаразд, майже кожен. Я дійсно не знаю, як можна було вдосконалити дослідження Сашка Чубка та Олі Вишневської.

      2. Почалося колупання в словах… ось це я і вважаю упередженістю. Аби так комісії колупалися в кожному дипломі, минулотижневі острахи пана Федченка повністю би справдилися.

        Щодо припущення про 30%-ову норму – як зазначається у Вашому ж коментарі, це “привід вважати”, тобто я вважаю, що з досить високою імовірністю (яку варто перевірити у іншому дослідженні) існує певна “норма відхилення від теми розмови”.

        Щодо відповідей – я вже писав вище про додатки і в моєму абзаці, цитованому у попередньому Вашому коментарі, міститься відповідь на це питання.

        Щодо тролів – про освіту дійсно недоречно сказано. Це визнаю. Решта суджень про них і ліплення “тих, хто просто матюкається” засновано на помірно розмитому уявленні про тролінг самих тролів, а також на визначенні тролінгу, яке надавалося у розділі огляду літератури.

    2. Тут уже все трохи вкупі.

      Гаразд, спробую по порядку…

      Щодо наведених запитань – так, визнаю, я не вказав у роботі наведені запитання.

      Щодо представлення кінцевих даних – вони у мене представлені у додатку. Додатки я не додав до диплому в силу того, що задля їх додавання я мав би роздрукувати близько 2000 сторінок сумарно. У зв’язку із цим мені була дана порада методисткою деканату, що додатки варто лишити на диску.

    1. Боюся, тут мало місце певне непорозуміння. Мене не завалили на незарах. Мені поставили 80. Я не буду нічого перездавати, лишатися на другий рік і т. д.

      Що ж до наступного року, я спробую потрапити на аспірантуру. Задля цього: зі своєї широкої теми я вичленю якийсь один, але глибокий елемент для дослідження, заздалегідь писатиму тему так, щоби дослідження можна було продати якомусь медіаконцерну. Якщо в цьому році мені не вдасться (наприклад, в силу наявності моїх недоброзичливців у комісії), я матиму трошки часу, щоби зайнятися усіма іншими проектами, які потребують чималої уваги.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s