Князь Ігор. Червневий випуск

Новий випуск журналу “Князь Ігор” уже тут!

Князь Ігор. Червень 2013 (обкладинка)
Князь Ігор. Червень 2013 (обкладинка)

Почитати номер онлайн можна тут.

Скачати номер можна тут.

Насправді, більшість того, що ми хотіли сказати, написано у номері. Але оскільки це мій блог і я тут постійно балаболю, то чого ж уже не привідкрити завісу на пару сантиметрів ширше?

По-перше, мене дуже втішає, що в цьому номері з’явилася перша реклама. Це велике досягнення.

По-друге, чесно кажучи, я сподівався, що ми встигнемо удвічі більше і на пару тижнів швидше. Але з низки переважно об’єктивних обставин ці плани можна назвати захмарними, а їх виконання я поки не можу вимагати від нашої команди. З іншого боку, ми набрали чотирьох нових людей, яких уже встигли добряче призвичаїти до нашого стилю і першими матеріалами яких я навіть трошки пишаюся 🙂 Сподіваюся, ці люди також собою задоволені.

По-третє, якось дивно, що всі починають із сайту, а ми сайту поки не маємо. Але тут я можу лише просити терпіння від нашої аудиторії, як і у випадку з усіма недовиконаними обіцянками. Віднині наші руки вільніші, тому ми не будемо більше баритися із вдосконаленням нашого продукту.

І так, виходити ми будемо поки що посеред місяця – між 15-им та 20-им числами.

Як би ви не оцінювали наші зусилля, я дуже прошу лишити коментар під цим записом із вашими враженнями – хорошими, поганими чи змішаними – все одно якими. Напишіть, що ви читали, що вам було найцікавіше, чи ви кидали посилання комусь іще. Вибачайте за банальність, але це саме той випадок, коли думка кожного важлива.

Advertisements

22 thoughts on “Князь Ігор. Червневий випуск

  1. Я обов’язково прочитаю і прокоментую! У мене півтора місяці назад з’явилися дуже натхненні плани, і ваш журнал тільки сприяє))

  2. Читав всі рубрики, більше всього сподобались про: Dishonored, Reus та Surgeon simulator 2013

  3. “Халфа” – не варто використовувати це слово, якщо журнал позиціонує себе як такий, що для розумної аудиторії. Тим більше, коли в тексті це єдине жаргонне слово, решта ігор вжиті своїми людськими іменами: Deus Ex, Bioshock, Thief, AC, той же ж Dishonored. Пора вже якось відмовлятись від цього сміття, пройшло, як-не-як, більше 10 років від першого Half-Life.
    Це стосується і “кантри”, і “батли”, і решти недоїдків.
    Не впевнена, що стану шанувальником рубрики “Наратив”, бо у випадку з Метро було якось не дуже цікаво читати. Можливо, це ще тому, що вже встигла прочитати купу оглядів інших сайтів, можливо, тому, що це стаття, де автор просто описує сеттінг у вигляді повчальної байки: жило було собі Метро і було воно в Москві, а потім бахнула бомба… От тільки стаття зовсім не жвава, дуже розмита і трохи занудна. Метро – це бомбосховище, люди – моральні уроди, якщо їм треба виживати, люди люблять читати про апокаліпсис, бо їм кортить виживати. Ну та, ну якби це і так усім відомо… Не думаю, що тут винен автор, просто сама задумка писати про гру, згадуючи лише її сеттінг та не враховуючи її ігрову складову, – невдала, як на мене.
    “Історія про крамничку настольних ігор” – хороша 🙂 От тільки фото дівчат збили з пантелику, бо не зрозуміло, яким вони боком до твору відносяться або його сюжету 🙂
    Сподобались ще: Квінтесенція – Reus та Девіація – Surgeon simulator 2013 🙂
    Іще помітила ось це:
    сторінка 9

    сторінка 11

    сторінка 12

    Загалом, у вас хороший журнал. Чекатиму на наступні випуски 🙂
    Успіхів!

    1. Дякую дуже за блохи! І дякую також за похвалу 🙂

      Щодо наративу – ця рубрика задумувалася від самого початку як рубрика головно про сюжет або про сеттінг.

      Щодо “Халфи” – повністю згоден. Від цього позбавлятимемося і так поки й рухаємось.

      Принагідне питання: чи читали Ви попередній випуск і, якщо так, то чи сподобалася стаття із рубрики “наратив” там?

      1. Про Байошок було цікаво почитати, але підозрюю, що причина тут у більшій комплексності самого сюжету. Тут тобі і теорія об’єктивізму, і расизм, і американський патріотизм, і антиутопія, і багато чого іншого, що так любить Кен Левін.
        “Якщо ви ще не вважаєте Елізабет ідеальним напарником, імовірно, вам варто відкласти цей матеріал до часу, коли ви пройдете гру”, – після цих слів я подумала, що у тексті буде згадування самої Елізабет та її образу, але, на жаль, про неї, крім її здібностей робити міжвимірні діри, нічого не було.
        Знову ж таки, рубрика дуже відірвана від гри, тому, чим більше проводиться паралелей з реального світу, книжок, фільмів чи інших ігор – тим краще. Бо загальний сюжет всі й так зрозуміють і перечитувати його не особливо цікаво, тим більше, коли стаття задумана для тих, хто пройшов гру і в ній є спойлери. Так було з Метро. Для тих, хто пройшов гру, текст занадто банальний і очевидний, для тих, хто ні – так само.
        У випадку з Байошоком читати цікавіше, бо знову ж таки, там більш глибоко досліджується матеріал. Шкода лише, що не досліджується образ Елізабет. Вона дуже серйозний крок вперед як жіночий персонаж-компаньйон у іграх.

  4. Просмотрел журнал и даже прочитал некоторые статьи… В общем и целом все довольно таки неплохо, но хотелось бы отметить следующие моменты:
    1. Имеются определенные ошибки в оформлении, например вместо “-” довольно таки часто встречается ” ¬ –”.
    2. Имеются ошибки в правописании, фраза “важких ланців академічної…” смотрится как-то странно, либо там скорее должно быть “ланцюгів” либо я не в теме… В литературном украинском языке такого слова по-моему вообще нет.
    3. В подзаголовках статей иногда так и хочется вставить дополнительную строку между ними же и основным текстом.
    4. Неплохо было бы ИМХО добавить раздел “Железо”, с тестами например видеокарт, процов, мышек и т.д. и т.п.
    5. Если все же “Железо комповское” сделать не судьба, как вариант (берите хорошую идею, пока дарю), можно добавить тесты например смартфонов, коммуникаторов и планшетов, и ИГР К НИМ, уж точно мало кто может этим похвастаться.
    А сейчас плавно перейдем к статьям, а конкретно к наративу на тему Metro: Last Light (другие игры с номера, честно говоря, в глаза не видел, соответственно оценивать права не имею).
    – Атмосфера игры действительно передана довольно точно.
    – Запоминающиеся игровые моменты без внимания не оставлены.
    – Фраза “Ядерна зброя – найгуман-ніша зброя людства при тій лише умові, що вас вбило зразу” просто шикарна.
    В общем статья так или иначе должна вызывать желание проверить игру на себе у тех, кто не сделал этого до ее прочтения.
    Собственно журналу бы больше статей, внимательных редакторов (да, я понимаю, что они делают свою работу на безоплатной основе и по своей инициативе…) и пару новых разделов (помимо “железа” ИМХО может стоит добавить даже какие-то краткие игровые новости, типа на этой неделе вышли/выходят такие-то игры…) и было бы не просто хорошо, а вообще отлично.

    1. Благодарю за отзыв! 🙂 И попытаюсь в двух словах ответить…

      1. Ошибки заметили, будем над этим работать, уже имеем корректора, который возьмется в дальнейших выпусках бороться с сей нечистью.

      2. Касательно ошибок – см. п. 1. А ланці – это полноценное украинское слово. Жаль, что многие вполне хорошие и точные слова нынче забыты, а посему вызывают впечатление ошибок. 😦

      4 и 5. Над этим уже думаем, но пока не имеем столько людей, чтобы нормально работать хотя бы над одной из таких рубрик.

    1. Тут могу разве что посоветовать словарь/книги Ольги Коваленко. Но я сомневаюсь, что они есть онлайн. Вообще, все, что касается украинского языка онлайн мне кажется довольно таки убогим.

      Ланці могут иметь значение “ланцюги”, хотя иногда считается, что ланці – это бездомные бродяги.

  5. Князь Ігор цікава ідея, починаючи навіть з назви. Щодо статі про Metro last light, то в ній з точки зору читача бракує опису геймплею, є лише прелюдія, яка так сам підходить до Metro 2033, втым згоден з Last V8 Interceptor стосовно фрази про ядерну зброю. Також журнал поки перебуває в фазі зачатку, тож вимагати більшого обсягу сторінок і матеріалу не бачу сенсу: І рубрики і додаткові статі прийдуть з часом. Бажаю успіхів в починанні і рекомендую додати іронічного перцю на правах тролля з 20-річним досвідом.

    1. Дякую за відгук, побажання і розуміння! 🙂

      Бачу, таки доведеться робити окрему статтю, щоби пояснити, нащо означає у нас рубрика “Наратив”, бо багато людей скаржаться на одне і те саме, а воно задумувалося не як баг, а як фіча 😦

  6. Також цікаво дізнатись – чи будуть в журналі статі присвячені старим іграм, (зокрема Transport tycoon, quake, redneck rampage, age of empires тощо)? Просто об’єктивна реальність така, що в наш час виходить мало якісних ігор, а є нетлінна класика, про яку варто повідомити нубів і школоту аби знали. що у олдфагів ще є порох у порохівницях і зуби ще гострі!

    1. Рубрика про старі ігри чи принаймні досить довга серія статей на цю тему точно буде! Не певен, щоправда, що туди передовсім потраплять зазначені тобою іграшки, але ми старатимемось і про них написати теж.

  7. Трохи про чисто візуальних “бліх” скажу, принаймні основних, бо хочеться аби цей журнал не лише читався, але і виглядав ідеально.
    1. Варто обрізати чорні полоси на скріншотах. На ігрових сайтах, якщо у блогу хтось лишає скріншоти з полосами, це не вітається, а журналу і подавно варто брати лише чисті картинки. http://hostingkartinok.com/show-image.php?id=273a44e8aa5caaf2f2611f4f5761679e
    2.Бажано відфотошоплювати зайві написи на картинках, як тут: http://hostingkartinok.com/show-image.php?id=c7ae0000ea686f09382df2e192d1cb26 Ясно що це арт з Дізонорд і там підписано що за персонаж, логотип гри і ще якийсь дріб’язок, але як і у випадку вище, картинка має бути чистою. До речі, у минулому номері, навіть на обкладинці з Байошок теж були зайві написи.
    3. http://hostingkartinok.com/show-image.php?id=a932e41026c50cb6b3624c319ab05409 На цій сторінці фоном для тексту слугує арт з Дізонорд, перекритий напівпрозорою підложкою для тексту, але внизу, де текст скінчується, виглядає дуже яскравий червоний шмат килима від арту. Поряд з іншими картинками дуже видається і додає зайву деталь. Ліпше вже було перекрити весь арт напівпрозорим. Лишати такі шматки можна лише якщо прозоре тло не закриває весь лист та істотний кусень арту виглядає, але один шматочок сам по собі – не бажано.
    4. http://hostingkartinok.com/show-image.php?id=5553c08bcf43eec5ed157b1c76724626 От тут чисто естетично картинка з чоловіком у протигазі виглядає не до місця. Просто темне тло виглядало б біднувато, розумію, але контрастно чорна картинка впритул до світлішої створює не дуже сприятливий розподіл тональних плям. Це просто моє звичне чіпляти естетичні недоліки око одразу вихоплює.
    5. Ну і останнє. Можливо гарніше було б розміщувати на обкладинці трохи більше заголовків, бо має бути баланс зображення і тексту. Так, у вас мало матеріалів аби писати стільки заголовків, але 1-2 ще можна було додати. http://hostingkartinok.com/show-image.php?id=8f4fd53acbf3654780c3a772fa898ad5

    1. Відреагую поки лише з приводу пункту 5, бо все інше – то парафія нашого арт-директора (ото йому буде почитати 🙂 ). Мала кількість текстовки на обкладинці – це наше усвідомлене рішення. Нашу команду напрягають ігрові журнали/сайти, від яких складається враження, ніби це “Київ на долонях”, газета РІО чи якийсь жіночий журнал. Можливо, ми ще не досягли того формату “правильного мінімалізму”, якого хотіли, але кількість заголовків радше скорочуватиметься, ніж навпаки.

      За всі інші зауваження дякую. Певен, що з кожним разом приводів до таких зауважень ставатиме менше 😉

      1. Відповідаю досить пізно, бо пізно заглянув.
        Менше текстів. Хм. Ну вроді як ідея. Хоча текст по суті несе опізнавальну функцію і дозволяє швидко виокремити зміст. Особливо це важливо коли журнал купуєш, а він заклеєний в упаковці та продивитись заздалегідь не можна. Ну і якщо відмовитись від тексту, то формат де назва журналу вгорі та приписки внизу чи з боків розроблений відначально з розрахунком саме на насичену текстом обкладинку. Тобто у вашому випадку потрібно в чомусь змінити стандарт дизайну, відмовитись від стандартного розташування. Звучить простіше ніж зробити, знаю.
        У свій час мені сподобалась одна обкладинка Edge: http://hostingkartinok.com/show-image.php?id=49f42ce2d39807ff255c47388412fc0f . Якщо прибрати усі написи крім “Дарк соулс”, назви журналу і номеру випуска, то виглядатиме доволі мінімалістично, але в міру насичено та стильно. На обкладинці щось має поглинати чи впорядковувати простір – написи, самий легкий варіант аби це зробити. Колір, паттерни (як у Едж), додатковий дизайн – це складніше. Ну експерементуйте, вдачі з цим вашому арт-директору.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s