Вирішив висловити “на прощання” подяку своїм колегам з ТСН – спік для них булочку, узяв пару пляшок сидру та вірша написав. “На прощання” в лапках, бо я їх все одно бачитиму кожен робочий день 😉 менше з тим, мені дійсно є за що дякувати цим людям.
“Це найкрутіше звільнення за моє життя!” – так відреагував на мою творчу ініціативу один з редакторів Дмитро 🙂
Моя колега Таня зауважила, що ніколи не бачила, щоби навіть співробітники, які працюють по декілька років, так “прощалися”. Ну, але що тут поробиш, коли я претензійний? 😀
На жаль, я не можу вам передати смак булочки у цьому записі. Скажу лише, що її порівнювали з паскою і всі дуже хвалили. Я радий, що зрозумів важливість температури молока – булочка вийшла висока і гарна.
Щодо віршика, спершу емоції у всіх були змішані – хтось не вірив, що я серйозно буду читати вірша, хтось жартував, що мені треба стати на табуретку. Я сподівався прочитати ці рядки виразніше, але часу тренуватися в мене особливо не було, вийшло трошки скуто. Але й попри це принаймні текст усіх добряче розважив 🙂
А в Києві Раду штурмують кролі.
Украйну вбиває якась ковбаса!
Та інтеграційний в Європу закон.
Одеської Барбі мозги пом’янімо
Цей вірш навіть розмістили у закритій групі сайту, де його змогли прочитати колеги, що перебувають у відпустках або працюють віддалено. Особливо всі відзначали рядок про незмінений ТОП – це типова фраза, яку головред і її заступники вживають, якщо вранішні редактори забувають освіжити перелік новин головної сторінки сайту.
Шкода, що не всі були присутні і не всім дісталося сидру та паски. Але гадаю, це добрий привід зробити ще кілька приємних дрібничок в подальшому – як компенсацію за пропущений перформанс…
Мені бажали багато хорошого і я відчував, що все це від щирого серця, спонтанно і відверто. Давно не отримував такого потужного і тривалого заряду позитивних емоцій. Ви всі чудові! ТСН мене вразив 🙂
Дамітріанство 
Діма! Дуже шкодую, що не потрапила сьогодні на твій перформанс і не скуштувала булочки (всі її дуже нахвалювали). Можливо, ти якось ще щось приготуєш 😉 А ще бажаю, щоб тобі на УНІАНі було зручно і вдалося втілити усі творчі мрії =)
Дякую дуже! 🙂 Звісно, сумніваюся, що вдасться втілити прямо-таки усі творчі мрії, але певен, що УНІАН мене також чомусь навчить і відкриє нові двері в житті.
Щодо булочки – це точно була не остання! Взимку буду їх пекти частіше і частіше братиму з собою на обід. Обов’язково поділюся 😉
кльово)) будемо обідати тоді всім офісом, напевне =)