Симфонічна музика із відеоігор в Києві

Вчора сталася подія знакова для всього українського геймерства – у Києві відбувся концерт “Поміж драконів та зорельотів”, на якому прозвучали десятки композицій із легендарних, популярних та успішних відеоігор.

Я мріяв потрапити на подібний концерт впродовж добрячого десятиліття, але за весь цей час я жодного разу не чув про подібні івенти ніде в Україні. І ось, завдяки партнерам нашого журналу і просто талановитим людям з Playua, цей концерт відбувся. Слухати симфонічне виконання саундтреків зі мною пішли четверо колег по журналу.

Зал був майже по вінця повний, лише де-не-де виднілися пусті місця. Звісно, серед присутніх абсолютна більшість – молодь, студенти і школярі, але місцями були й люди середнього віку. Пропорція дівчат і хлопців також радувала – за підрахунками Дмитра Шульги, близько 40% слухачів – дівчата.

На сцені грали та співали Cantabile Orchestra, фолковий ансамбль Kings & Beggars, а також цілий хор вокалістів, які, наскільки я зрозумів, були автономними від оркестру та ансамблю. Олекса з Playua виступив ведучим концерту і коротко розповідав про кожну гру, з якої було взято музику, а також розважав публіку невеличкими іграми, що додавали концерту інтерактивної жилки. Вся музика супроводжувалася відеорядом з відповідних ігор. Не завжди цей відеоряд цілковито відповідав настрою музики, але

Концерт складався із двох частин – у першій звучала музика переважно з фентезійних ігор: Neverwinter Nights, World of Warcraft, Dragon Age, Bard’s Tale, Stronghold, Heroes of Might & Magic, The Witcher та інших.

Багато треків для мене слухалися абсолютно по-новому, адже якісь ігри вже встигли забутися, а декілька взагалі пройшли повз мене. Чудова “Ода пиву” з Bard’s Tale змусила мене пошкодувати, що я не зіграв у цю іграшку декілька років тому. Ті ж мелодії, які вдалося згадати, звучали настільки глибоко і повно, що я відчув себе прямо у таверні старого Невервінтера за важких місяців чуми.

Найбільше вразила музика з Dragon Age (широтою і величчю) та Castlevania (запалом та претензійністю). А от деяким (і чи не єдиним) недоліком концерту для мене став підбір музики до The Witcher – я очікував своїх улюблених Skellige, Trial of Herbs та Rise of the Wolf, але замість них прозвучали менш виразні, хоча також вартісні твори.

Також трошки шкода, що не було музики з Hitman’а, адже, на мою думку, композитор Джеспер Кід досяг свого піку саме у роботі над іграми цієї серії.

У другому відділенні концерту звучала музика переважно із фантастичних ігор, хоча далеко не всі вони стосувалися космосу.

Найбільше мені запам’яталися дві пісні з мого улюбленого і незабутнього Bioshock Infinite – лірична Circle та протестна Beast. Остання вразила надзвичайно, адже після двох годин симфонії ніхто не чекав авангардного року, який дійсно запалив моє серце.

Нарешті, я вслухався у фінальну тему другого Mass Effect, яка мені мало не один в один нагадала першу частину симфонії Сержа Танкяна. Або, може, мені лише почулося 🙂

Серед інших чудових речей була оркестрова версія канонічної музички із SuperMario, драйвові треки із Serious Sam та Mortal Kombat.

Я надзвичайно радий, що ця подія відбулася і мені пощастило бути її частиною. Сподіваюся, такі події відбуватимуться частіше як в Україні, так і по всьому світу, і нехай ця грань мистецтва, котрим є відеоігри, стане ближче до всіх людей.

У найближчому номері Князя Ігоря ви матимете змогу почитати розгорнутіше враження нашого арт-директора. Не пропустіть! 😉