Майдан та “Майдан”: смерть у формалізації

Янукович може оголосити першу велику перемогу над Майданом, хоча і здобута вона руками опозиції, but he will be the one to reap the rewards.

Опозиція зробила те, що вміє найкраще - ще одну декларацію
Опозиція зробила те, що вміє найкраще – ще одну декларацію

Знаю, це звучить як типова драматизація в стилі “Ааа, влада нас продала Кремлю”. Але у формалізація Майдану, що тривала впродовж цього тижня – поки що найгірше, що з ним трапилося. Щоби це довести, я наведу переваги, вади переваг та недоліки кроку, на який пішла опозиція.

В чому переваги формалізації Майдану і перетворення його на ВО?

Створюється ілюзія нової політичної сили, яка виникла не на партійні гроші, а з представників громадськості та різних (відносно популярних) лідерів опозиції. Нам всім хочеться нових облич в уряді та парламенті і ось таке народне об’єднання є прецедентом і доказом, що люди з народу можуть (чи незабаром зможуть) щось вирішувати.

Формалізація може продовжити життя Майдану. Усвідомлення, що я не просто прийшов гнівно покричати на площі, але є офіційно зареєстрованим членом певної структури заохотить принаймні частину активістів стояти довше, проводити більше пікетів, збиратися більшими натовпами.

Формалізація полегшує впорядкування. Такі питання, як “Наші вимоги” набагато краще вирішувати в межах чіткої структури, де є людина, за якою останнє слово, офіційні представники, чітка процедура надходження та обробки ідей, пропозицій тощо.

Але є одне “але”… Опозиція прагне водночас і роздмухувати полум’я Майдану, і якомога більше його контролювати. І ось, здається, вони знайшли “правильну формулу”.

За тої схеми, яку зачитали зі сцени у вівторок, ніякої “нової політичної сили” нема. Є маса обуреного і непідконтрольного народу, над яким хочуть “нотаріально” завірити голів. А хто голови? Ті самі політичні лідери, заради яких на вулицю вийшли лише 5% Майдану. Ті самі голови, які розгубили купу своїх прихильників і без провалу Євроасоціації ніколи би не зібрали пристойного мітингу без проплачених мітингарів. Ті самі голови, які над вимогами Майдану думали більше, ніж Янукович робив вигляд, що нічого не відбулося. Ті самі голови, які писали на виборах у 2012 році першим пунктом своєї програми, що вони прийдуть до влади, і поводили себе так, ніби виборці їм щось винні і просто зобов’язані проголосувати за опозицію.

Перші скарги і скандали щодо процедури призначення членів Ради “Майдану” вже мали місце бути.

Нагадаю, що у Майдану було, по факту, три проблеми:

  1. відсутність відповідального і об’єднуючого лідера.
  2. відсутність чіткого переліку вимог із реалістичними термінами їх виконання.
  3. відсутність ефективної стратегії тиску у разі невиконання вимог.

Внаслідок перетворення Майдану на “Майдан” жодна з цих проблем не наблизилася ані на крок до вирішення:

  1. замість триголового змія маємо цілу гідру членів Ради “Майдану”.
  2. певні вимоги таки з’явилися, але це трапилося ще до вформування організації.
  3. формальну організацію влада може ігнорити так само легко, як досі вона ігнорила всі вимоги опозиції.

Та і сама по собі формалізація – це далеко не завжди добре. Нерідко вона несе більше шкоди, ніж користі.

Будь-яка формалізація – це накладання колективної відповідальності. Як показує вся наша історія і кожна мить життя нашої країни, на цій землі будь-яка колективна відповідальність = суцільна безвідповідальність + фактична нездатність знайти винних. Щойно людина опиняється в якійсь організації, у неї одразу загострюється відчуття, що “є інші, вони все зроблять”. Це науково доведений факт, але в нашій країні цей ефект, здається, множиться на 10. Доки Майдан був просто зібранням вільних людей, кожен з яких вийшов, бо йому щось боліло, кожен і цих сотень тисяч відчував власну відповідальність за власні цілі, заради яких він вийшов. Тепер же всі будуть відчувати примусову відповідальність за цілі якоїсь абстрактної організації.

Будь-яка формалізація – це жертвування суттю заради форми. В цьому плані опозиція показала всю свою ганебну совітськість. Особливо печальною для мене була заява Турчинова, що нова організація має називатися обов’язково Всеукраїнське народне об’єднання “Майдан”. Дивно, що не додумалися додати ще ЗАТ, ПВО, ЄДАПС чи НДППППУ до назви, аби вона була ще довшою і громіздкішою, і щоби навіть юристи не хотіли її говорити вголос. Якщо серйозно, то яка різниця, як буде називатися нове об’єднання?

Будь-яка формалізація – це закостеніння. Так, Майдану бракує лідера, єдиного бачення цілей і цінностей, але він, все ж таки, досить небезуспішно пережив свій перший місяць, люди показали не ідеальну, але дуже хорошу здатність до самоорганізації. Якщо ж тепер нове утворення буде працювати так, як досі працювала ієрархічна структура в БЮТі, то краще майданівцям вчинити масове самоспалення, ніж з такою структурою жити. Це я кажу як людина, яка побачила БЮТ ізсередини.

Загалом, я певен, що все це ТОВ “Майдан” – пустопорожня втрата часу, бо ані опозиція не здобуде реальної влади над людьми, ані сама справа Майдану не виграє від цього. Зараз “Майдан” має велику небезпеку перетворитися на типову українську партію “другого покоління”. За рік “Майдан” матиме гарантовану небезпеку (навіть за найуспішнішого сценарію) перетворитися на нову безсенсовну “спілку ветеранів помаранчевої революції”.

Щоби всіх цих жахів не сталося, громадські лідери повинні зробити усе, аби функції опозиціонерів продовжували бути винятково представницькими і загально координаційними. Задача №2, знову ж таки – знайти лідера. Я не знаю, як це може статися, але має бути визначена одна людина, яка принаймні не напрягатиме більшість майданівців, матиме клепку в голові та зможе в перспективі піти на вибори президента. Майдан в цілому повинен продовжувати свої акції так, ніби ніяких окопних організацій запропоновано не було.

Читайте також:

Virtual Oblivion of Collective Action

Євромайдан: тактичні помилки влади

Advertisements

2 thoughts on “Майдан та “Майдан”: смерть у формалізації

  1. Dumaju, formalizacija bula pravylnym krokom. Bude prezydentu z kym sisty za stil perehovoriv. Bez cjoho prosto ne mozhna. Ale vse rivno, zalezhytj tilky vid prezydenta, chy sjade za toj stil. A jak ne sjade, to pryjdetsja chekaty do nastupnych vyboriv – chy to u formati VO “Majdan”, chy to merznuchi na Majdani, chy prosto doma za filizankoju kavy… bez riznyci.

    1. Сісти за стіл? Так уже ж двічі сідали і приблизно у тому ж складі, який зараз зазначений у переліку голів Ради ВНО “Майдан”.

      Щодо виборів – згоден. Але треба не просто чекати, а готуватися. Опозиція уперто не хоче ні чорта робити. Вони сподіваються, що люди самі якось все владнають і достроково самі оберуть опозиційних кандидатів у парламент та на посаду Президента. Якщо буде далі так, як було зараз на довиборах у проблемних округах (https://damitrianism.wordpress.com/2013/12/18/pilipishin/), то навіть маючи на майданах 15 мільйонів людей опозиція програє і Янукович лишиться на другий термін.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s