2013

2013-ий рік був дуже зайнятим, він пролетів, як у штабі кандидата в президенти пролітає останній місяць перед голосуванням. Голосуванням, яке ще півроку будуть оспорювати і яке остаточно ніколи не буде визнано третиною населення країни.

Нам з Оленятком вже рік!

Цей рік став для мене першим роком сімейного життя, яке і пришвидшило, і полегшило мені початок дорослості. Не знаю, як би я пережив ці втрати соціальних зв’язків, якби поруч зі мною не було моєї чудової Оленки. Мабуть, сидів би у куточку і рьовав, що зі мною ніхто не хоче гратися 🙂 Сьогодні нашій сім’ї виповнюється рік!

Навчання позаду

Цей рік став роком звершення мене як студента. Дитинство остаточно позаду. Навчання більше не буде моєю основною формою діяльності. З одного боку, я чекав на цю зміну, з іншого – підсвідомо уявляв, що в комплекті з нею мені мають надати відпустку (цього не трапилося і ще півроку не трапиться), з третього боку – зміна пройшла якось повз мене, я знову почав працювати до того, як встиг отримати свій занапащений диплом… Напевне, ще має пройти час або щось грандіозне відбутися, перш ніж я зможу цілковито змиритися з тим, що мене завалили на захисті диплому і уся моя вища освіта навіки затаврована низьким балом.

Відтепер я – частина команди 1+1 медіа!

Цей рік став роком усвідомлень. Найперше – усвідомлення, що треба братися за голову. Усвідомлення, що я не маю чіткого плану і бачення свого майбутнього. Усвідомлення того, що виправдовувати цю відсутність надалі не можна. Усвідомлення, що настала абсолютно інша фаза життя і правила гри змінилися. Усвідомлення того, що і я дуже змінився за останній час. Усвідомлення того, що цей “останній час” – це цілих 7 років, впродовж яких відбулося 85% усього мого життя. Саме через усі ці усвідомлення на наступний рік я поставив перед собою одне-єдине стратегічне завдання: зрозуміти, чим я хочу займатися в цьому житті.

Перший “Князь Ігор”

Цей рік став для мене роком декількох чималих авантюр, серед яких визначне місце посідає “Князь Ігор” – інтелектуальний журнал про настільні та відеоігри. Наші перші успіхи показали, що проект варто продовжувати. Це непросто в силу того, що ми цілимося на вужчу частину вужчої частини і без того не надто поширеної в Україні аудиторії, але за ці 8 місяців нас відкрила для себе вже понад тисяча людей. Це непросто в силу того, що кожен член команди має свою фул-тайм і навіть овер-тайм роботу, але за ці 8 місяців редколегія розкрила свої таланти й показала, що здатна створювати якісний продукт. Питання рекламодавців/меценатів лишається відкритим.

Цей рік став роком Євромайдану

А ще цей рік якось раптово і водночас дуже органічно став роком Євромайдану.  Мабуть, оцінки слід відкласти до наступного року 🙂

Перейдемо до номінацій!

Загалом

• Людина року: моя дружина.
• Зміна року: я більше не студент.
• Гасло року: “[вставити потрібне слово] вражає!”.
• Бажання року: зрозуміти, чого я хочу в цьому житті.
• Випробування року: спільний сімейний побут.

Досягнення

• Подорож року: весільна подорож до Кракова.
• Проект року: договір про придбання квартири.
• Професійне досягнення року: журнал “Князь Ігор”.
• Творче досягнення року: прощання з ТСН.
• Працедавець року: 1+1 медіа.
• Придбання року: хлібопіч.
• Свято року: святкування нашого випуску.

Невдачі

• Хендікап року: рецидив спазму акомодації.
• Провал року: провал на захисті диплому.
• Ренегадство року: ролик проти Табачника.

Початки

• Починання року: студія aMaze.
• Знайомство року: Данііл Вьюков та Катерина Кадакова.
• Вперше цього року: малював мультики та стріляв з повноцінного лука.

У медіа

• Ігри року: Fallen London, Bioshock Infinite і Borderlands 2. 
• Музіка року: Woodkid, Nico Vega та Serj Tankian.
• Книга року: книжка Ларі Кінга про те, як спілкуватися з людьми.
• Кіна року: Таємниця абатства Келлс, Великий Гетсбі.
• Серіал року: Ліквідація.
• Медіа-розчарування року: кіно про Бетмена.

У справжньому житті

• Політична подія року: Євромайдан.
• Культурна подія року: концерт музики із відеоігор.
• Надзвичайна ситуація року: прорив газового одоранту під Києвом.

Цього року я хочу особливо подякувати:

Команді сайту ТСН – за враження і вражання 🙂

Владиславу Бурбелі – за всю нашу спільну роботу.

Дмитру Шульзі – за наполегливе продовження розробки.

Ігорю Савченку – за те, що пам’ятаєш 🙂

Даші Цепковій – за спонсорство і талант до письма.

Каті Кадаковій – за сміливість у долученні до нашої команди.

Михайлу Лозі – за готовність вчитися.

Дмитру Веселову – за бездротову передачу електроенергії.

Даніілу Вьюкову – за талант, який потребує розвитку.

Марті Холодило – за підтримку з Австрії.

Кості Федоренку – за підтримку з Німеччини.

Антону Бондарєву – за підтримку з Харкова.

Жені, Маші та Максу – за те, що ми знаходимо час для наших посиденьок 🙂

Могилянці – за те, що навчила мене всьому.

Нехай для всіх нас наступний рік стане роком великих звершень і справжнього прозріння 😀