Арт / Вірші

Тарасу Григоровичу присвячується…

Дмитро Прокопчук1 коментар
Я умру і поховають
Мене не в могилі –
Не в степу, не в лісі,
Не в землі зогнилій.
Не в Дніпрі утоплять
У взутті цементнім,
Не закінчу самогубством,
Трупом декадентним.
Не підірвуть терористи
В літаку в повітрі,
Не задушать, не заріжуть
Тихії наймити.
І не спалять мене кляті,
Гуса що спалили.
Не загину я на страті…
Ні, я не зійду в могилу.
Я залишуся у серці
Кожної людини,
І вознесений там буду
На престол єдиний,
І історія та люди
В світі кращім, ліпшім, новім
Пам’ятатимуть мене
Незлим, добрим, тихим словом.

8.03.2008

One thought on “Тарасу Григоровичу присвячується…”

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Gravatar
Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. ( Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. ( Log Out /  Змінити )

Скасувати

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.