Не всі виходили на Майдан заради вступу України до ЄС чи навіть ЗВТ з Європою, але я певен, що всі хотіли би мати те, що зветься “європейським рівнем життя”. Цього хотіли би навіть більшість людей, які ратують за РррРуССSSССкий МирЪ.

Звичайне село в Естонії

Звичайне село в Естонії

Європа, за яку боролися всі без винятку на Майдані, “Європа” в широкому сенсі слова – це антипод тієї імперіалістичної, бидлятої, корумпованої та упорото патерналістської “Росії”, яку нам нав’язує зараз Путін.

Залежно від особистих політичних, естетичних, релігійних переконань у образах “Європи” та “Росії” акцентуються різні риси. Скажімо, для ліваків ЄС – це високі соціальні гарантії та толерантність до меншин, а РФ – це олігархат і фашиствуюче православіє. Для правих ЄС – це “дорога геть від Москви”. Для всіх інших ЄС – це свобода ведення бізнесу, можливість подорожувати, більше розмаїття товарів, контроль над корупцією, рівні дороги.

У складеному мною переліку я намагаюся підсумувати корисні практики, які здатні наблизити до всіх нас те, що кожен з нас вкладає в майже утопічне поняття “Європи”.

1. Не смітіть на вулиці, здавайте сміття на вторинну переробку. Перша найочевидніша відмінність Заходу – чистота на вулицях. Вона впадає в око, як тротуар у обличчя п’яниці. Великою мірою ця чистота – наслідок оптимізації роботи комунальних служб, але також це і культура європейців, яка не дозволяє їм розводити срач.

Зібрати обгортки в кишеню чи донести до смітника пляшку – це досить просто, якщо задуматися.

2. Ставтеся привітніше до інакших людей. У Росії для всіх народів і взагалі для всіх людей є образливі клички: пєндоси, жиди, хахли, чуркі, чєрножопиє і т. д. Якщо людина багата – значить накрав, якщо бідна – значить лох, якщо добре вчилася – задрот, якщо погано вчилася – бестолоч, ходиш в церкву – зомбі, якщо атеїст – ти чьо, в бога ні вєріш, а, браток? Здається, ненависть складає основу офіційної російської ідеології. Це такий собі луркмор, покладений в основу світогляду. Не будьте такими!

Навіть якщо людина має відмінні від ваших погляди, це ще не значить, що її обов’язково треба палити у печі. Скажімо, ваша ввічливість до мігрантів не забороняє вам голосувати за націоналістичні партії. Більше того, ваша ввічливість вам взагалі нічого не вартує, але у виваженому спілкуванні ви отримуєте шанс краще зрозуміти іншу людину і пояснити їй свої погляди.

3. Частіше посміхайтеся. Привітним треба бути не лише до “інакших людей”, але і до усіх людей взагалі, адже друга річ, яку помічаєш навіть у сусідніх Угорщині та Польщі – люди на вулиці не виглядають готовими дати тобі по морді і виматюкати тебе.

Ставтеся до інших так, як хотіли би, щоби ставилися до вас – не псуйте людям настрій.

Мій давній спільник Грек одного разу сказав, що після повернення з Греції (де криза, і безлади, і вапщє) дивитися на наших людей на вулицях і в громадському транспорті просто боляче – настільки вони гнівні, виснажені, заздрісні чи трагічні. Не будьте такими!

4. Бойкотуйте російські товари. Купуючи російські товари ви фінансово підтримуєте російський імперіалістичний уряд. Купуючи українські товари ви підтримуєте вітчизняний бізнес. Купуючи європейські товари ви сприяєте розбудові економічних зв’язків з ЄС.

5. Не давайте і не беріть хабарів (краще – викривайте хабарників). Насправді, це не №5, це №1. Якби в Україні не було хабарництва, ми би вже давно би жили, як у Швейцарії і в цьому переліку не було би необхідності.

Багато хто у нас виправдовує хабарі тим, що от мовляв у нас вся влада корумпована і “риба гниє з голови”, але суспільство – це не риба. Як показують дослідження, дрібні крадіжки сумарно завдають набагато більше шкоди, ніж великі пограбування.

Хабар – це не просто абстрактне “приховування доходів” від податкової. Хабар – це плата за послугу, за яку ви не повинні платити, за невиконану роботу, це повітряні гроші (як приріст вартості акцій під час “гри на біржі”), які нічого не створюють. Коли у нас половина економіки – це хабарі та відкати, це удвічі сповільнений ріст економіки, вдвічі пустіша казна, у два рази завищені ціни на ринку.

6. Позбудьтеся забобонів. Ще одна критично важлива об’єднавча риса нинішніх шанувальників руського міра – повна каша в голові. Це переважно бабушкі, які впритул відмовляються бачити кричущу суперечність фрази “Тих, хто повалив Леніна, Бог покарає”. Задумайтеся, чому не можна водночас святкувати перемогу над Гітлером і кричати “Мачі хачєй!”. Взагалі, частіше міркуйте над власними думками, задавайтеся запитаннями, чому ви думаєте так і чи це насправді правильні думки, незалежно від того, у що ви вірите.

7. Відповідально робіть свою роботу. Європа, до якої ми всі без винятку прагнемо, це місце, де все просто працює. Де владу можна переобрати без революції, де в суді можна захистити власні права, де у разі небезпеки люди телефонують в поліцію, а лікарі в лікарнях лікують. От робіть свою роботу так, ніби ви хочете для інших людей зробити Європу.

8. Частіше подорожуйте. Самі по собі подорожі – це цікава пригода. Але подорожі у західні країни зроблять для вас важчим повернення у звичний пострадянський модус буття. Якщо ви тільки не вирішите одразу і навіки втекти з країни, найімовірніше, у вас з’явиться велика мотивація щось змінити на краще у своєму місті чи принаймні у своєму будинку.

9. Платіть за медіа продукти. На жаль, в нашій країні довгий час ліцензійні медіа-продукти лишалися недоступними для основної цільової аудиторії – молоді. І досі не кожен може заплатити 100 гривень за фільм чи 200 гривень за гру. А на початку 2000-их знайти ліцензійні продукти було ще й фізично складно. Менше з тим, ми повинні вчитися поважати чужу працю і пам’ятати, що лише фінансова підтримка улюблених письменників/музикантів/режисерів/розробників може гарантувати продовження їхньої роботи над новими якісними продуктами.

10. Боріться за свої права. Революція утискуваних і ображених починається із повернення неякісного товару продавцю. У нашій культурі до такого не звикли, але це саме один із механізмів, який працює на заході. Ви повинні вчитися принаймні у таких дрібних побутових неприємностях захищати себе за допомогою законів. Це непросто, бо треба вивчати законодавство, але тим ціннішою і важливішою для всієї країни є ваша маленька перемога і успішно замінений непрацюючий вентилятор.

11. Займайтеся громадською діяльністю. Самоорганізовуйтеся, шукайте людей зі спільними інтересами і проводьте якісь заходи на підтримку захисту прав китів сьогодні, щоби знати з ким доведеться виходити скидати чергових корумпованих свиней на Майдані завтра.

Якщо серйозно – у західних суспільствах приналежність до громадської організації не є чимось настільки визначним, як у нас. І дійсно, одна з причин, чому західні суспільства заможні, а їхні президенти ганяють на роботу на великах – це усвідомлення можновладців, що невиправдане підвищення податку на 0.05% гарантовано призведе до мільйонних страйків.

12. Перешкоджайте голосуванню пенсіонерів. Просто закривайте їх вдома, відвозьте в село, відправляйте гуляти цілий день з онуками, але ціною власного життя не дозвольте їм проголосувати на виборах! Мені все рівно, якщо ви вважаєте це недемократичним чи аморальним. Доконаний факт, якому нема і не може бути спростування: всі пенсіонери сумують за своєю молодістю (і це природно), більшість із них не розуміють, що молодість не повернути поверненням СРСР чи тим паче голосуванням за продажну Компартію. Верхній віковий ценз вважається антигуманним методом. Тому єдине, що здатне врятувати ваше життя від вічних 90-их – перешкоджання голосуванню пенсіонерів настільки, наскільки це можливо. Пам’ятайте: наскільки б хорошими чи поганими не були кандидати на виборах, більшість пенсіонерів обере якомога більш проросійський, а відтак найшкідливіший для усіх ваших мрій та сподівань варіант!

Advertisements