Чому я не бізнесмен?

Вільний ринок має свою тиранію
Вільний ринок має свою тиранію

Мабуть, це неправильне питання. В сенсі, що неефективне. Бо треба шукати не причин, чому не можеш, а шляхів, як це можна зробити. Напевно, моя біда в тому, що я шляхи знаю, але вони мені не подобаються.

Відповідь на поставлене запитання криється у природі бізнесу та базових економічних законах.

Щоби заробити, треба продавати – товар або послуги. Різницю між цими двома наразі опустимо. Треба або продавати мало, але з високою накруткою, або продавати багато з малою. Продавати багато, але з малою накруткою – вимушений шлях в умовах конкурентного середовища. Але щоби продавати багато, потрібно, щоби ваша аудиторія була численною. Відтак між задоволенням потреб мас і якихось вузьких, ексклюзивних груп бізнесмен швидше обере маси.

Маси за природою своєю схильні обирати скрізь найменший шлях спротиву, навіть коли це не є виправдано. Поведінка представника мас є раціональною лише в тактичному вимірі. Між гівнофутболкою за $2 та нормальною футболкою за $4 маси завжди оберуть першу, навіть якщо в кінцевому рахунку їм доведеться купувати футболки частіше чи купувати ліки від алергії на низькоякісну фарбу, що використовується при виготовленні гівнофутболок.

Інший приклад. Подумайте: чи ви станете купувати будь-що у вонючому ларьку, якщо на 100 метрів далі є супермаркет, де все дешевше, а імовірність отруїтися нижча? Ви, імовірніше, підете до супермаркету. Але ларьки із простроченими продуктами живуть і процвітають, бо вони на 100 метрів ближче, а таких розумашок, як ви – обмаль.

Не складно зрозуміти, чому будь-що інноваційне чи просто якісне ніколи не стане масовим. Бо такі речі завжди потребують більших витрат – чи то часу, чи то зусиль, чи то грошей.

Чи можу я зайнятися виробництвом гівнофутболок? Та не питання! …Але не хочу. Я просто не вважаю, що варто марнувати своє життя на абияке виробництво абичого для задоволення потреб абикого. І я не вважаю, що варто займатися тим, чим ти відчуваєш, що займатися не варто. Ні, це точно не мислення бізнесмена.

Але зробити із собою нічого не можу. Буду шукати далі свою вузьку, але платоспроможну аудиторію.

Читайте також:

Про силу Кількості

Advertisements

9 thoughts on “Чому я не бізнесмен?

  1. На самом деле ты можешь заниматься бизнесом, и это скорее всего будут услуги. Я думаю, было бы неплохо тебе двигаться в направлении консалтинга. Скорее политического. Раскрути себя, обзаведись репутацией. Потом подключишь ещё пару людей со своей стороны к этому делу, будете работать как маленькая команда. Вот тебе и бизнес)

        1. Да, именно. Самые эффективные методы политической агитации для количественно значимых слоев населения (пенсионеры и жлобы) это мытье мозга по телевизору в промышленных масштабах, поквартирка, раздача листовок на улице, бигборды и ниачемищные митинги. Если ты умеешь это организовывать массово и дешево (читай хорошим конвеером) – ты востребован в политике и сможешь там зарабатывать. Все остальные навыки, даже такие полезные, как менеджмент медиаповодами, денег не принесут.

          1. Весьма возразил бы по части митингов и, особенно, по части поквартирки. Да и вообще, многому бы возразил. Но… вообщем, это мой опыт.

          2. Мб я не совсем корректно сформулировал мысль. Митинги, поквартирка и “работа в поле” – не самые эффективные, но самые востребованные по части “изображения бурной деятельности” для людей совкового склада мышления. А у других в наших реалиях пока денег нет, чтоб нормально оплачивать свои кампании.

          3. Это уже ближе к правде, хотя, снова же, есть вещи, по которым я не согласен.

            Одна статья еще в 2010 мне давала больше, чем помощь в организации митинга на ту же политсилу.

            Я за месяц работы в штабе другой политсилы консультантом и копирайтером зарабатывал не намного меньше, чем за всю жизнь на всех организационных своих политических мероприятиях до того.

            Сейчас, опять же, клиент у меня, который чувствует разницу между “бурной деятельностью” и реальной агитацией.

            Единственное, с чем согласен полностью – это по части “большой рекламы”. Аренда билборда может стоить где-то как вся работа дизайнера и консультанта разом взятая.

  2. Для початку можна продавати чужі товари або послуги і мати з того відсоток. Ніяких вкладень, ну і ніякого гівна. Можна продавати гарні речі, навіть їх не закуповуючи. Як посередник, це називається, дропшиппінг, класна тема.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s