Про справжніх братів і товаришів у горі

Сьогодні ми поминаємо жертв несправедливої і нелюдської депортації кримських татар. Мені їхня трагедія особливо близька, бо і моя родина постраждала і за материною, і за батьковою лініями від червоного режиму. Так само, у моїх рідних відбирали все просто за те, що “вождь” охрестив відповідну категорію населення ворогами народу.

Кримські татари - наші брати.
Кримські татари – наші справжні брати.

Мені надзвичайно прикро, що наша держава не має засобів захистити кримських татар, адже це також наші громадяни і далеко не останні патріоти української держави. Дивно, правда? Якісь півтисячі років наші предки воювали з цим народом.

Взагалі, у дивний час живемо. Світ поділився на друзів і ворогів. І дивним є розмаїття людей по цей бік барикад – здається, тут усі. Останній оплот українства у Криму – кримсько-татарський Меджліс. Абсолютно російськомовні люди клянуть Росію і обзивають їх москалями. Один з головних євреїв України платить гроші за боротьбу із проросійськими терористами. Чорношкірий борець отримує нагороду і заявляє, що лишається патріотом України і хоче принести Україні олімпійське золото. Мого спільника, що зараз відпочиває у Грузії, грузини вітають “Слава Україні!”. Польща взагалі виконує функції нашого МЗС впродовж останнього десятиліття. Католики, мусульмани, православні, іудеї, атеїсти. Білі і чорні. Заможні і скромні.

Це все доказ того, що український націоналізм може бути тільки по землі, тільки громадянським, тільки націоналізмом західного штибу. Наша національна ідея повинна ґрунтуватися на свободі, на тому щоби ніхто нікому не заважав жити і різні традиції співіснували у неагресивній взаємодії. Хай це буде різким контрастом на фоні ксенофобської Росії з усіма її локальними етнічними напруженостями, “правильною” релігією і коханим царем.

Говорячи про татар, я розумію, що вони вимушені вести діалог із російським урядом і йти на компроміси, щоби гарантувати собі бодай якусь безпеку. Тому не слід їх критикувати за такі перемовини. Їм зараз загрожує все – від просто схваленого владою вуличного свавілля до нової депортації. У мене немає сумнівів, що цей діалог, як і всі діалоги з Росією, завершиться розчаруваннями. І у найскрутніших ситуаціях захист і підтримка наших братів і співгромадян у Криму – це відповідальність нашої країни.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s