Для когось учора було світле свято Конвокації – випуск із Академії, відзнака власних чималих зусиль і вихід у нове життя. Для мене ж це був день оцінки першого року оцього нового життя, життя поза навчанням.
Без Альма-матер важко 🙂
Минув рік, а враження, що пройшло значно більше. Звісно, треба брати поправку на революцію та війну, але і без них зміни драматичні.Read More »
Дивує позиція представників ліво-ліберальних кіл. Їхні онлайн-агітки закликають сказати “Ні!” війні і перестати “приносити себе в жертву на вівтар нації”, перестати “знищувати собі подібних” тощо. Ніби війну можна зупинити тим, що написати у своєму статусі “Ні війні!”…
Якщо судити з гасел, умовний “Лівий сектор” сприймає події у Криму і події на Донбасі десь так: два пагані капіталісти Пєтя і Вова за допомогою кишенькових апаратів пригнічення мас розв’язали війну, на яку заради власного задоволення відправляють гинути людей, одурманених націоналістичними гаслами.
Ми такі однакові, правда? Ну правда ж???
Безумовно, прості люди таку позицію би стали обзивати непатріотичною, антидержавницькою, а то і звинуватили б наших лівих і анархістів у дружбі з Кремлем. І все це неодмінно підживило би контрсистемну переконаність у необхідності міряння усіх явищ світу високопарними гаслами маніфесту компартії. Але проблема не у бракові патріотизму, а саме в оцьому однобокому винятково ідеологічному підході до оцінки нинішніх драматичних подій, аж до упертого небажання бачити, що перемога різних сторін конфлікту для самих ліво-лібералів означає дуже неоднакові наслідки.Read More »
Є час розкидати каміння і є час його збирати. Але чи настав час Майдану розходитися?
Майдан до революції
Намети в центрі столиці не лише сприяють девальвації протесту, але і стимулюють провокаторів, і створюють ілюзію контролю за владою, якого насправді немає.
Ми живемо у страшний час, коли елементарні правила ввічливості почали постити у всіляких переліках на кшталт “15 речей, які не варто говорити вагітній жінці/фанатам “Зоряних воєн”/вашому босу”. Із цих 15-ти пунктів десять краще взагалі нікому ніколи не говорити. І це нібито очевидно. Але для багатьох насправді ні.
Такі списки складаються знову і знову, і здається, пишуться таки не даремно. Людям варто вчитися ввічливості заново. Тому ось моя версія про п’ятнадцять правил сучасного етикету.Read More »
Дуже раджу ось таку пізнавальну статейку віком у майже ціле століття від Олдоса Хакслі, автора легендарного “Дивовижного нового світу”.
Спрощена, але точна відмінність двох підходів
Це саме той текст, на основі якого гедоністичну антиутопію Хакслі порівнюють із репресивною антиутопією Оруела. На високому рівні абстракції справді можна говорити про протиставлення підходів двох авторів, але їхні підходи не є прямо протилежними.Read More »