Карма навпаки і театральні співбесіди

Я не вірю в карму. Якби карма існувала, то погані люди повиздихували би від власних невдач, а добрі люди завжди опинялися би на найвищих щаблях суспільства. За всієї відносності добра і зла, цілком очевидно, що так не є. Ви не доб’єтеся успіху в жодній сфері життя, якщо не будете жорстким, а жорсткість передбачає готовність шкодити іншим, що є, з точки зору карми, поганим вчинком.

evil karma

Проте у власному житті я спостерігаю щось на кшталт “зворотньої карми”. Я дуже часто помічаю, що коли хтось вчиняє проти мене щось лихе, через невеликий проміжок часу я вчиняю щось дуже схоже щодо інших людей. Це трапляється несвідомо, без жодного умислу. Часто я розумію, що відбулося, вже задовго після події та ловлю себе на тому, що я ніби “повернув зло” назад у світ. Іноді це трапляється навіть не через мої дії, а внаслідок якогось майже трагічного збігу обставин. Скажімо, усі роботи, з яких мене звільняли, за півроку-рік закривалися або страждали у якийсь інший спосіб.

Але сам я насправді украй рідко кому бажаю зла. Коли я починаю сприймати людину як ворога, моє бажання – відмежуватися від неї якомога товщими стінами, а не знищити чи принизити. Я дуже миролюбна і демократична людина, я взірець виваженості, якщо не доводити мене до ручки.

Інший приклад з роботодавцями, але вже більш осмислений. Вони часто не реагували на мої резюме або морочили голову, хоча ясно було, що на роботу вони мене нормально не візьмуть. Іноді це трапляється тому, що насправді “вакансія” не має реального конкурсу – їм просто треба відзвітувати, що “конкурс” був, а роботу отримає якийсь їхній друг. Також це трапляється через прагнення дослідити ринок праці, побачити, скільки і яких працівників вони зможуть найняти. І ось зараз я пройшов декілька співбесід на вакансії, умови яких мене приваблюють менше, ніж умови моєї поточної роботи. Але я іду на ті співбесіди, спілкуюся з людьми. Нащо? Раніше мені здавалося, що я просто боюся пропустити свій шанс. Тепер я об’єктивно розумію, що я займаюся тим самим, чим відносно мене займалися роботодавці: я “досліджую” ринок вакансій і вчуся презентувати себе різним типам роботодавця. От і виходить “суспільство спектаклю”, де вони роблять вигляд, що розглядають мою кандидатуру, а я роблю вигляд, що хочу їм сподобатися.

Спершу хочеться злісно похіхікати. Але потім я думаю: а якщо я справді “відбиваю” назад зло? Звісно, передовсім хотілося би уникати першопочаткових неприємностей, з яких те зло зароджується, але це позамежна розкіш у нашому світі.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s