Пройшов мій перший іспит на аспірантуру. Гадки не маю, коли я дізнаюся результати і чи взагалі побачу їх у будь-якій формі.

Ніколи не думав, що скажу таке, але писати іспит весело і легко. Принаймні якщо це іспит з предмету, який ти непогано знаєш і знання якого ти успішно використовуєш на практиці щодня. Я абсолютно неочікувано першим справився із завданнями (переказ+редагування речень). Насправді, саме це мене чи не найбільше рознервувало. Якщо я щось роблю першим, то чи бува я не прогавив відсотків так 40 самого завдання?

До іспиту взагалі не готувався. Бо я бетмен редактор сайту УНІАН! Якщо вже Я не напишу хороший переказ та не відредагую речення, то вже ніхто цього не зробить.

І ще, чудово, коли навколо тебе твої давні друзі. Ні, не в сенсі, що можна списати, а в сенсі, що можна приємно поспілкуватися із людьми, яких давно не бачив, яких поважаєш, які сприймають тебе як свого. Немає оцього гадюшного вишкірення, яке часто буває у натовпі незнайомих чи малознайомих конкурентів. Ваня, Аня, Стася, Галя, Борода, я вас всіх цілую-люблю! 🙂

Було ще ДУЖЕ стрьомно, коли перед дверима аудиторії всі інші аспіранти щось ретельно вичитували у якихось книжечках, хтось навіть поспіхом підкреслював якісь правила чи приклади. На кілька хвилин здалося, що я повернувся у 10-ий клас і у всіх навколо черговий приступ через самостійну з алгерби. Ніколи не розумів оцих ривків у останній момент. Не наївся – не налижешся. Треба такі ривки робити, щоби наїстися, аби не довелося потім нализуватися.

Попереду іспит з англійської та іспит з політології. Перед іспитом з англійської буду цілий вечір грати у Far Cry 3. А до політології взагалі не знаю, як можна підготуватися… От я дістав білети на іспит. Вніманіє, вапрос: “Основні сучасні політичні теорії”. Почнімо з того, де тут взагалі запитання, коли це (по факту) твердження? Гаразд, не язвитиму. Якщо серйозно, то на це запитання відповісти можна двома шляхами: прочитавши курс лекцій прямо на іспиті або сказавши три абстрактні речення, які очевидні навіть для 10-річного програміста.

А, і ще є методологічні запитання – там я взагалі не знаю, що можна сказати. Як дослідження робити? На мою думку, будь-як, аби тільки на виході була якась адекватна свіжа думка чи практичний висновок, а не сумнівна радість від виконаної бюрократії та правильно оформлених посилань (все рівно за рік ваше оформлення стане нелегітимним, ха-ха-ха).

Якщо я вступлю, я продовжу роботу над попередніми темами – ідеологічне та утопічне мислення, а також сучасне мережеве суспільство. Якщо ж кафедра вирішить, що є достойніші за мене – буду рухатися далі іншими шляхами і залишу науку для справжніх академіків.

Advertisements