Закінчився мій триденний марафон подорожей навколо Бонна. Омріяний Кенігсвінтер, феноменальний Дюссельдорф і неповторний Кельн – я точно повернуся туди знову, бо день для кожного з цих міст – це явно замало.

Bismark

Спробую зробити лаконічний запис, бо описати всю повноту і масу вражень буде просто нереально.

Königswinter, Drachenburg, Drachenfels

Багато хто вважає, що Кенігсвінтер – це район Бонна, але насправді це окремий населений пункт, який знаходиться в мальовничому районі Siebengebirge (Семигір’я). Від мого будинку туди легко дістатися на поромі – це швидко, дешево і весело. Швидко в даному разі – радше негативна характеристика.

Ferry

Між річкою Рейн та семи невеликими гірками, вкритими лісом, розташовується іграшкове містечко з купою кафешок, квітучих дерев, шикарних вілл та старовинних вуличок. На самих же горах можна знайти низку замків, палаців та руїн, які нині мають переважно туристичний функціонал. Найвідоміші серед цих споруд – Драхенбург (Драконяча фортеця) і Драхенфельс (Драконяча скеля). Хоча вони мають подібні назви, вони дуже різні.

Drachenburg

Драхенбург – це радше стилізований під замок шикарний маєток. Його спорудили в ХІХ столітті, бо тоді була епоха романтизму і мода на середньовіччя. (Взагалі, мені часом здається, що з часів Ренесансу людство тільки те й робить, що скучає то за середньовіччям, то за античністю). Всередині маєтку атмосферно облаштовані кімнати і вивішені картини, які передають тогочасні смаки. Однак, як на мене, найбільшою цінністю є радше зовнішній вигляд споруди на фоні пейзажів, що мало змінилися з часів

Room

Драхенфельс – це руїни фортеці, яку будували ще в ХІ столітті. Фортецю заклали монахи на вершині гори, утвореної виверженням вулкану. Заробляли в подальшому власники фортеці на охороні дороги, що вела до місцевої каменоломні. Драхенфельс зазнав декількох обвалів породи, разом з якою обвалювалися і фрагменти фортеці.

Drachenfels

З декількох майданчиків на території руїн відкривається незабутній вид Бонна і навіть Кельну. View

Для мене подорож пішки на вершину Драхенфельсу і назад була відносно легкою, однак для тих, хто не звик багато ходити, тут є трамвай, що везе людей від підніжжя до самих оглядових майданчиків нагорі.

Düsseldorf

Дюссельдорф – столиця федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Столиця моди. Місто заможних. Мене його натовпи думками повернули на деякий час до Києва. На відміну від середньовічного Кельну та казково-іграшкового Кенігсвінтеру, Дюссельдорф сповнений модерної архітектури. Деякі елементи будівель мені нагадали стилістику Rapture City, а з нею і весь антропоцентричний пафос ХХ століття.

Bioshock

Найцікавіші два місця, які я з друзями побачив у Дюссельдорфі – це район старої гавані Medienhafen та вежа Rheinturm.

Duesseldorf

Щодо вежі. Я, нарешті, зрозумів, як можна перестати ненавидіти себе на фотографіях – просто треба фотографуватися в таких місцях і за таких ситуацій, коли моя пика просто не здатна зіпсувати враження. Ми з друзями лягали на скло на висоті 168 метрів та фотографувалися на фоні фрагментів міста, що лежить десь там далеко-далеко внизу. А потім ми пішли випити кави.

Tower

Щодо гавані, то це в минулому промисловий квартал, в якому збереглися старі вантажні крани. Оскільки необхідність у тутешніх промислах відпала, місто перепрофілювало район під культурні, бізнесові та туристичні потреби. Тут кожна будівля заслуговує на увагу: є “танцюючі будинки”, є так званий “лежачий хмарочос” із “кепкою”, є будинок з чоловічками, є склад, що ніби зійшов з фотографій кінця ХІХ століття, скляний ресторан на мосту і спарені два корпуси офісу, збудовані літерами “Г”. Місце багатьма дрібницями нагадує Рибальський півострів у Києві. Стає трохи шкода, що у нас не додумалися до аналогічного переродження району.

Medienhafen За подорож до Дюссельдорфа я особливо дякую Олександру Голубову та Анні Бєдновій, моїм досвідченішим колегам як у роботі, так і у подорожах.

Köln

Подорож до Кельну була найкоротшою з трьох. Фактично, ми з колегами просто хотіли відвідати українську православну церкву і посвятити пасочки на Великдень. А після того лишилося трошки часу, щоби побіжно оглянути найкращі місцини у місті. Зокрема, стару ратушу, яка декілька разів частково перебудовувалася і змінювала стилі.

Stadthaus

Про Великдень. Нам таки вдалося посвятити паски, однак українська православна церква трохи розчарувала, передовсім через украй погану організацію святкової служби. Невелика громада переживає не найкращі часи – вона змушена винаймати приміщення далеко від центру міста, невелику каплицю на цвинтарі, і гроші на цю оренду закінчуються. Мене вразило те, що за наявності декількох російських церков у регіоні, чи не єдина тутешня громада УПЦ КП не отримує жодної допомоги з Києва.

Orthodoxal

На фоні шаленої православної скромності лише яскравішою була велич Kölner Dom – гігантського собору, рівного яким я у житті не бачив. Взагалі, не можу зараз назвати жодну пам’ятку чи історичну будівлю, яка вразила би мене більше. І справа не лише у розмірах і висоті (хоча люди справді рідко задумуються над важливістю вертикальності у красі архітектури). Справа у безлічі деталей ззовні та зсередини. Фігури святих, ґаргульї, малюнки на вітражах – от саме заради цих деталей і є сенс повертатися знову та роздивлятися уважніше.

Нам забракло часу, щоби піднятися на дзвіницю. Постараємося зробити це наступного разу…

Koelner Dom 2

Поки це все. Вибачайте. Я зупинюся тут і дозволю собі трошки перепочити.

Advertisements