Мій спільник Владислав Бурбела та молода поетеса Марія Дачковська готуються до фестивалю “Відкрита ніч”, де покажуть анімацію у виконанні Влада на вірш Марії.

Soul-Poem

Для участі у фестивалі було потрібне субтитрування англійською, за яким звернулися до мене. Врешті-решт, було вирішено для субтитрів використовувати дослівний точний переклад, однак автори ролику сказали, що якби йшлося про дублювання, то використали би мій, літературний варіант.

Оригінал ви можете прочитати тут. Переклад – під постером.

Vidkryta_nich

“Моя душа стала жити окремо”

My soul began to live apart
Wandering the worlds, getting seldom to the start
She loved the world where she had gone
So much, she hates the skies over the other one.
In darkness, lonely, imprisoned in her body,
She’s dreading, aching, wishing to break free,
As ancient city till the end of days to be,
Get drowned or torn apart by subway bloody.

But someone’s hand above did not restrain my love
And overwhelmed me with it, overclocking,
Then turn to me and smiled, the smile was mocking:
“Live as you wish. Or have you had enough already?”
Resting assured it over me was treading,
Covering and picking up, and crushing me to dust.
There was a bit of all, but fear, I trust.
For centuries in his hands I would flutter,
For centuries in his hands my pain’s utter –
I don’t care no one lives that much,
I will creep past my death with a soft touch.

My soul began to live apart.
To undress you she often departs
Whenever she’s not restrained by her cell
– that useless body that’s given us to dwell –
She walks up to you to make love
And to watch you among the sleep
While in your dreams through Paris we slip
As the night is condemned to end.
She’d be happy to watch your shadow forever
As a light of Lviv lantern this night severs.

, , ,

Читайте також оригінальні віршики Дмитра Прокопчука!

Advertisements