Вибір свого життєвого персонажа

Одна з найприкріших проблем людських суспільств у тому, що їм вкрай важко вийти зі стану маятника в будь-якому великому процесі. Якщо десь колись в чомусь люди перегнули палку, то перш ніж дійти стану рівноваги, палку обов’язково перегнуть в інший бік.

Донедавна ми ще були звиклі до абсолютів, до “призначення жінки/людини/журналіста/тощо”, до непорушних і часто репресивно-дискримінаційних традицій та ідеалів. Тепер – nothing is true, everything is permitted, в жизні смисла нєт, фсьо тлєн і т. д. За цього нового модусу життя людина раптово повинна сама придумувати власний смисл, “створювати нові скрижалі” і ніхто не повинен (не дай безсенсовносте!) вказувати іншим, як ті скрижалі і смисли створювати. А можливо, таки варто було б.

“Важливі роки” непроглядної кризи

Як описати відчуття від книжки “Важливі роки” Меґ Джей? Напевно, в багатьох із вас хоч раз у житті була ситуація, коли вам потрібно було терміново навчитися чогось (наприклад, плавати), а людина, що бралася вас вчити, казала: “По-нормальному починати треба у 5 років”. І що тут відповіси? “О так, дякую, мені ця “детальна” порада дуже допомогла! Запам’ятаю її на випадок, якщо раптом знову мені буде колись 5 років”.

Я застерігаю від читання цієї книжки усіх людей, кому 25 і більше. А якщо у вас в житті якась криза і вам радять почитати цю книгу – сміливо подавайте на порадника в суд за спробу доведення до самогубства.