2015

А за вікном майже весна, і настрій відповідний – трошки фаталістичний і романтичний, і враження, ніби весь світ перед тобою відкритий і щось визначне має відбутися. Колись у дитинстві мені не вірилося, що Новий Рік та Різдво можна зустрічати із зеленою травою, і дуже хотілося побачити таке святкування на власні очі. А от зараз бракує снігу на горизонті.

Drachen

Це був рік великих змін, великих здобутків і втрат, про які вже стільки сказано і пережито, що важко додати щось нове. 2015-ий – це бочка меду з парою ложок дьогтю. Кліше, але тут краще просто не скажеш.

Чим я найбільше пишаюся цього року – тим, що допоміг двом друзям влаштуватися на хороші роботи (в одному випадку – аж у Китаї). Мало що може зрівнятися із відчуттям, коли ти змінюєш чиєсь життя, а може і долю. І мені все рівно, що хтось вважатиме це вихвалянням – я дуже задоволений собою.

Взагалі, я люблю допомагати людям. Зазвичай це роблю в рамках якихось інститутів – церкви, громадських організацій, благодійних фондів тощо. Цього року найбільше допомагав новачкам на Deutsche Welle. Написав інструкцію для тих, кого прийняли на роботу, щоби прояснити бюрократичні штуки, пов’язані з переїздом.

Deutschland

Звісно, це був рік Німеччини для мене. Рік знайомства. Я не знаю, скільки я тут ще буду, але саме у 2015-му я вперше прожив більшу частину року поза Україною, у новій мультикультурній обстановці. В умовах, де я вперше за довгий час міг (і повинен був) самостійно влаштовувати свій побут. Хтось посміється зневажливо, але саме цього року я навчився робити кокосове печиво, швидко складати футболки і прати пухові речі, і я вважаю це все досягненнями. Я пізно навчився цьому, та напевно, хай краще пізно, ніж ніколи.

Це був рік виживання. Звичайно, це не було виживання на безлюдному острові, але побудова соціальної мережі з нуля у чужій країні чимсь мені дуже нагадала спорудження благенької халабуди з ліан і листя десь у джунглях. І так само, як у джунглях, часом здавалося, що от-от можна зійти з глузду від браку комунікації з живими людьми.

Europe

Як не дивно, я не можу назвати цей рік роком подорожей, хоч і часу ніби було вдосталь, і їздив чимало. Однак за межі Вестфалії, яка мені вже стала рідною, виїздив я лише двічі. Наступного року хочу подорожувати більше – тим паче мені багато хто цього бажав на день народження.

PR

Вперше за десятиліття я не працював на місцевих виборах. Враховуючи останні зміни до законодавства, я не особливо сумую з цього приводу. Тим паче, що попри подорож до Німеччини, рік без PR-у не минув. В січні вдалося організувати довибори в одному з київських округів – ось то була справді жвава сторінка моєї роботи – я ніби повернувся в 90-ті. Дуже іронічно: щойно я отримав справді перспективне замовлення в улюбленій сфері – одразу отримав хорошу роботу в журналістиці у Європі.

Незадовго перед вильотом був іще один медійний проект, з якого мої партнери мене найбезпардоннішим чином виштовхали. Шкода, звісно, однак все рівно приємно, що я створив щось власними руками, точніше – мізками.

Взагалі, я дуже мало створював нового у 2015-му і майже не рухався до стратегічних цілей. Моє найбільше побажання собі на наступний рік – виправити це недопрацювання.

Hirsche

Однак були у 2015-му і приводи радіти: про мене пам’ятають і навіть дистанційно я потрібен в Києві. Нещодавно запросили допомагати благодійникам, які займаються реабілітацією воїнів АТО. Перспектива знову змінити політику й медіа на щось більш людяне мене вельми тішить.

А ще, моє хобі – відеоігри – наздогнало мене й у Німеччині. До мене звернулися по допомогу автори одного україномовного сайту про ґаджети. Допомагатиму їм у написанні текстів до нової програми, присвяченої відеоіграм.

Хай цей та інші проекти у новому році будуть успішнішими за ті, що були в 2015-му!

Найбільший провал

2015-ий – в цілому досить непоганий рік, але саме він став роком мого розлучення. Роком депресії, безвиході і розпачу. Роком останнього шансу, який не спрацював. Якщо коротко, це найбільша трагедія не лише цього року, але і всього мого життя. І на додачу, я нібито ще повинен цьому радіти.

Sobor

Це все дуже неправильно і невимовно прикро.

Новая жизнь

В новому році, передовсім, я хочу стати спокійнішим. У 2015-му було забагато скарг, нервів та постійних вибачень, але толку від цих речей не було жодного. Всяке дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. Навіщо платити більше?

Хочу виконати все недовиконане. Хочу ефективніше використовувати свій час в усьому, що роблю: пройти більше курсів на Coursera та хороших ігор на Steam. Проїхати тисячу миль на велосипеді, відвідати більше міст. Прочитати більше книжок і менше марнувати часу на соцмережі. Дійти до рівня B2 в німецькій мові. Знову почати регулярно дописувати у блоги, можливо, знову почати писати віршики. Написати, нарешті, оповідання. Зробити, нарешті, прототип коробкової гри. Можливо, написати нову дослідницьку пропозицію. Найголовніше: знайти нові дистанційні завдання – готувати ґрунт для великих справ у Києві.

Напевно, це надто розмиті плани. Але що поробиш, коли життя постійно різко повертає і піднімає планку. Якщо станеться так, що в році новому якісь пригоди змусять забути про заплановане, і віддатися повністю якомусь одному завданню – нічого надто надзвичайного в цьому не буде. Я завжди готовий до того, до чого неможливо підготуватися.

Jesus-n-me

Традиційно, маю подякувати людям, які зіграли особливу роль в моєму житті версії року, що минає.

Передовсім вдячний батькам – за те, що поставилися з розумінням до моїх проблем. Знаю, це не було просто.

Дякую гостям скромної квартири на Turmstraße. Для мене завжди радісно вас бачити! Заходьте частіше, не соромтеся позичати 😉

Дуже вдячний Владу Бурбелі та Марті Холодило за те, що знаходили час пограти ко-оп 🙂 Без вас було би значно важче.

Дякую редакторам Deutsche Welle – від кожного і кожної з вас я навчився чогось нового. І, сподіваюся, ще навчуся.

Дякую неформальному клубу велосипедистів, що таки змусили мене купити велосипед – я від нього в захваті!

Якось дивно за таке дякувати, але дякую усім, кому я допоміг цього року, і від кого потім не отримав підніжку. Respect! Ви – дивовижні, унікальні люди 🙂

Звичайно, дякую друзям, які не забули і які час від часу самі мені пишуть. Ви – саме ті, за ким я скучаю.

Хай у році новому усі ми знайдемо правильні шляхи до того, чого найбільше прагнемо!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s