Німеччина гуде від дебатів навколо сексуальних домагань до близько 200 німкень у новорічну ніч з боку “осіб арабської або північно-африканської зовнішності”.
Насправді, серед злочинів були не лише сексуальні домагання, але і грабежі, і крадіжки. Однак, звісно, вся ця ситуація виглядає конфліктно передовсім у перспективі протистояння близькосхідного і західноєвропейського ставлення до жінки і її становища в суспільстві. Усі жертви – жінки. А більшість нападників – справді вихідці з Близького Сходу та Північної Африки.
Два тАбори мої, два таборИ
Німецьке суспільство розділилося і кожен бачить свою правду, як це зазвичай і буває. Люди, які мали проти біженців якісь упередження, отримали великий аргумент на підтримку своїх поглядів. Люди, які співчувають біженцям, стверджують, що новорічні напади “нічого не означають”. Сказати, кого більше, важко, бо, як я писав раніше, в Німеччині публічна критика біженців (особливо в культурному контексті) вважається правилом дуже дурного тону. Принаймні вважалася до 2016 року.
Іншими словами, досить непросто достеменно сказати, скільки ж людей реально є противниками прийому біженців і якою саме мірою. Ситуацію трохи прояснюють результати опитувань DeutschlandTrend, які регулярно проводить канал ARD:
- 51 відсоток німців підтримує заборону біженцям на в’їзд до Німеччини без документів.
- 57 відсотків виступають за повернення контролю на кордонах.
- 61 – підтримують запровадження квот на прийом біженців. Про ці квоти довгий час говорить баварська партія ХСС (союзники партії влади ХДС).
Отже, табір умовних “ксенофобів” не такий і малий.
Влада балансує
Представники уряду і поліції до останнього намагаються витримати нейтральну риторику, щоби не втратити авторитет в очах жодного із таборів. З одного боку, раптове охолодження ставлення до біженців буде ознакою непослідовності та викличе запитання у лівішої і ліберальнішої частини суспільства. З іншого боку, казати, що ці масові домагання – це лише поодинокий випадок, виглядатиме абсурдом для багатьох.
Тому уряд переходить до жорсткіших висловів поступово. Наприклад, міністр внутрішніх справ говорить про збільшення кількості відеокамер на вулицях (досить стандартна ідея для представника правоохоронців: “В будь-якій незрозумілій ситуації пропонуй запровадити суспільство тотального спостереження”). Але бувають і винятки. От сьогодні віце-канцлер Зіґмар Ґабріель (соціал-демократ, до речі) дозволив собі дуже сміливу фразу щодо можливості депортації порушників: “хто отримує від нас захист, той не повинен нападати на німецьке населення”.
В самому Кельні місцеві представники влади трошки схибили. Спершу поліція Кельну стверджувала, що нічого не знає про те, хто саме нападав на жінок під Кельнським собором. Генріетта Рекер, мер Кельну, закликала не пов’язувати напади із біженцями. 5 січня жінки вийшли на мітинг під собор, щоби вимагати від уряду активних дій задля покарання винних у нападах. У Дюссельдорфі організувалася група самооборони для захисту жінок від нападу мігрантів. Сьогодні стало відомо, що з 31-го офіційно підозрюваного – 29 іноземці, а з іноземців – 18 шукачі притулку.
Насправді, фрау Рекер має рацію принаймні тому, що минулого року до Німеччини приїхав понад мільйон шукачів притулку. А було би дивно, якби серед мільйона (будь-яких) людей не набралося хоч пари сотень моральних уродів.
Однак є і більш екстравагантні пояснення подій новорічної ночі.
Теорії змови
Звісно, один із головних “глобальних підозрюваних” – це “Ісламська держава”, яка буцімто організувавши ці заворушення перевірила готовність німецьких правоохоронців до можливих заворушень більшого масштабу. Що я тут можу заперечити – ми ніколи раніше не спостерігали аналогічних “перевірок” з боку ісламістів перед їхніми терактами.
Інша теорія змови твердить, що вся ця ситуація вигідна уряду Німеччини, який сам нібито хотів би відновити кордони і обмежити пересування біженців, однак потребує в цьому підтримки мас, щоби це не виглядало як самовільне закручування гайок. Але я раніше писав, що логіка “кому вигідно” – це досить параноїдальна штука, яка часто не дає надійних відповідей.
Теорія змови, яку я би сам міг запропонувати, якби це була не Німеччина, а, наприклад, Україна: організаторами цих масових заходів можуть бути політичні конкуренти фрау Меркель. Вони намагаються таким чином підломити тривалу і стабільно високу підтримку ХДС на чолі з канцлеркою. Самі подумайте, якби не криза біженців, Меркель при владі гарантовано лишалась би ще років 5, а то і 10. Ґабріель цілком міг би бути автором багатоходовочки, бо йому набридло грати другу скрипку у владній коаліції. …Але, звісно, це я не всерйоз кажу. Це просто вправа у креативності мислення.
Back to Reason
В сухому залишку, лишаються проблема інтеграції біженців, проблема неочевидності стратегії уряду і проблема неналежного пояснення того, що відбувається в країні. Як я неодноразово говорив, політик повинен пояснювати людям, що відбувається, щоби запобігти паніці та істерії. А в Німеччині істерією та панікою користуватимуться передовсім право-популісти і право-радикальні рухи, які саме сьогодні, напевно, святкують перевидання “Майн Кампф” Адольфа Гітлера.
Так, ситуація справді виглядає більш крихкою, ніж раніше, але попри це, наостанок я всіх українців хочу ще раз переконати, що тутешні проблеми – ніщо порівняно з тими, з якими Україна живе щодня. Враження, що біженці з’їдять Європу насаджують ті самі люди, які кажуть, што “нас там ніхто ні ждьот”. Щойно ви відчуваєте, що “Запад загниває”, – беріть останні гроші і летіть у Кельн. Подивіться на це місто і просто зрозумійте, що воно стоятиме і буде ще кращим, коли всі ці кризи вже забудуться.
Дамітріанство 