Перше моє враження від Мадриду – що це справді велике, густозаселене місто. Центральні вулиці (особливо – Ґран-Віа) своїми висотними будинками тут іноді нагадують про Нью-Йорк. І нечасто трапляється переходити дорогу в компанії менше, ніж десяти людей. Але я радий був поринути в атмосферу мегаполіса після міст Вестфалії, де справжні натовпи побачиш хіба що на свята.
Якщо в чомусь Мадрид попереду всієї планети – то це напевно у сфері ґрат. Ґрати тут на всіх офіційних будинках (і не тільки) у великій кількості. Ґрати бувають із різноманітними візерунками, часом у кілька шарів. Здаля на них накладається решітка, встановлена вздовж дороги, від чого ефект посилюється. Це майже ніколи не псує зовнішнього вигляду, але додає пафосним будівлям іспанської столиці твердий ореол жорсткості.
Разом з тим, дахи і верхні поверхи в центрі часто прикрашені відверто розкішними скульптурами.
А ще в Мадриді люблять балкони. Настільки, що часом вся будівля складається з балконів і не має звичайних вікон – це щоб будь-хто будь-коли будь-куди міг вийти подивитися на вулицю 🙂
У всіх кафе і магазинах я постійно поривався говорити німецькою – настільки вже звик, хоча моя німецька і досі від англійської страшно відстає.
All hail Vodafone!
Що мене, напевно, найбільше шокувало в Мадриді – це Vodafone. Ця компанія брендувала цілу лінію метро. Більше того, станція на центральній площі Sol на всіх схемах так і підписана – Vodafone Sol.
Сама площа Sol, як на мене, одна з найменш вдалих у місті. Скажімо площа перед оперою, Plaza Mayor та й багато звичайних перехресть значно цікавіші. Проблема центральної площі в тому, що на ній висить кілька гігантських реклам – десь як на Будинку профспілок на Майдані Незалежності. Тільки на Майдані більше простору і будинків, а Sol буквально задихається у трьох плакатах-левіафанах.
І якщо вже згадали метро, Мадрид може похвалитися розвиненою транспортною системою, однак у його підземці легко заплутатися. Не через кількість ліній і станцій і навіть не через іспанську мову на табличках, а через лабіринтоподібність станцій пересадок: тунелів-переходів досить багато, всі вони між собою подібні, а вказівники часто розташовані в ненайочевидніших місцях. При купівлі квитка треба вказувати станцію призначення.
Місця, які варто відвідати
Центр Мадриду має декілька районів різного рівня богемності – від студентсько-хіпстерських до геттоподібних. Осередком контркультурної тусовки є стара нині закрита фабрика Табакалера, де стіни розписані графіті, а в повітрі постійно присутній запах чийогось курива.
Тутешні твори дуже різні за настроєм.
Контингент ніби мирний, хоча як мені казали, на іноземних туристів тут дивляться зневажливо.
Усім, хто цікавиться класичним мистецтвом, безумовно раджу музей Thyssen-Bornemisza. Тут виставлені європейські картини з XV по другу половину ХХ століття, від італійських майстрів епохи Відродження до кубізму, експресіоністів і реалістів. Аудіогід чудово роз’яснює чому виникла кожна з мистецьких течій, а постійна колекція являє собою подорож крізь історію європейського мистецтва. До цього музею раджу йти зранку і виділити на нього половину дня – ближче до обіду людей буде значно більше.
Серед парків у Мадриді, як я зрозумів, найвидатнішим є Parque de El Retiro з його “кришталевим палацом”, маленьким водоспадом і великою водоймою, в якій люди катаються на човниках. Парк справді дуже хороший і навіть у вихідний день тут можна знайти чудовий затишний куточок.
Ну і нарешті, було би шкода побувати в Мадриді і не побачити Королівський палац. Будівля справді виправдовує свою назву. На жаль, всередині суворо заборонялося фотографувати, тому я не можу поділитися зображеннями. Всередині можна побачити тронну залу, фарфорову кімнату, залу з короною, залу зі скрипками Страдіварі, королівську каплицю та інші кімнати, кожна з яких має своє застосування і неповторний дизайн. Палац і досі діє як офіційна резиденція королівської родини і як місце проведення офіційних заходів найвищого рівня.
Дякую за запрошення та екскурсію колезі по медіа-цеху Олі Косовій та її мультинаціональній команді друзів!
Дамітріанство 
[…] Мадрид […]