Не мої дівчата

Чашка кави чи какао,
Може навіть кухоль пива.
Це та стіл у ресторані
Чи кафе, чи у їдальні.
Вигин губ такий цікавий,
А чи щирий? Як сказати?
Очі бігають зрадливо.

Не мої, чужі дівчата
Ходять в заклади зі мною.
Вечір цей і ця розмова
Лиш замінник того всього,
Що мені хотілось мати –
Антистресова пігулка,
Що вбива мене журбою.

Тому, з ким тобі не бути,
Легко душу відкривати.
Хлопець-подруга – як зручно!
Він жартує завжди влучно,
Щирий, свій, смішний, розкутий,
Бо не має зобов’язань
Героїчністю вражати.

Добре, коли тобі смішно.
Усвідомлюю ізнову:
Більшого я не достойний –
Жалюгідний непристойно.
Мені скаржитися грішно!
…Так, я дякую тобі,
Вечір був просто казковий!

23.03.2010

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s