Трампам-пам

Дональд Трамп набрав достатню кількість голосів виборників, щоби стати новим президентом США. Це не означає, що виборча епопея позаду. Не виключено, що хтось із виборників почне бунтувати і відмовиться віддавати голоси свого штату за одіозного політика. Однак це малоімовірно.

Про те, чому перемога Трампа є катастрофою, писалося вже вздовж і впоперек усіма можливими експертами Європи та Америки. Але раптом ви не слідкували за найважливішою передвиборчою кампанією планети впродовж останнього року, я зібрав для вас короткий підсумок. Що означає перемога Трампа?

До Росії з любов’ю

Трамп неодноразово заявляв, що Володимир Путін – це хороший/правильний президент, бо Путін – strongman, що в перекладі на українською політичну мову можна сформулювати як “сильна рука”. Як на мене, вже на цьому аргументі можна було б закінчити. І навіть не тому, що Путін – російський диктатор, який намагається загарбати Україну, а тому, що уповання на сильну руку – це апріорі погано.

Чому? Бо всі тиранії світу, геноциди, застої і т. д. були викликані отими “сильними руками”.

Дехто звертає увагу на те, що Трамп постійно робить суперечливі заяви, а відтак мовляв його рівняння на Путіна нічого не означає. Але рано чи пізно йому доведеться робити вибір і ймовірніше, що він зупиниться на тому варіанті, який він озвучував частіше.

Якщо ви подивитеся його виступи, то він завжди говорить про Росію нейтрально-позитивно або як про союзника у боротьбі з “Ісламською державою”. Він ніколи всерйоз не засуджував порушення прав людини в Росії і окупацію Криму згадував як щось негативне суто задля критики адміністрації Обами і браку “сильної руки” в США.

Заяви Хіларі Клінтон щодо Росії були значно жорсткішими, в її штабі також обговорювалася можливість посилення підтримки України. Чи надала б Клінтон Україні летальну зброю? Сумнівно, але принаймні з нею ця імовірність була би помітно більшою, ніж з кандидатом, який вважає Путіна рольовою моделлю.

Україна залежить від підтримки західних партнерів у цій війні значно більше, ніж нам здається на перший погляд. Українці (а особливо націоналістичного спрямування) схильні дорікати, що “Захід мовчить”. Але Захід не мовчить, Захід критикує Росію, Захід накладає на неї санкції. І США тут завжди грали першу скрипку, іноді поступаючись за жорсткістю позиції Великобританії.

Захід, яким би невпевненим він не здавався – це єдина причина, чому Україна ще не стала частиною нового СРСР. За Трампа підтримка з Заходу однозначно ослабне, питання лише в тому, наскільки критично.

Популітик 99 левела

Якщо говорити про те, чим Трамп шкідливий для самої Америки, то відповідь та сама: популізм. Його ідеї щодо вирішення проблем не просто популістичні, а, говорячи в його улюблених термінах, “некомпетентні”.

Стіна має зупинити потік нелегалів та наркотрафік? Таке могла придумати лише людина, яка взагалі не розуміється на тому, як працює контрабанда. Важливі не споруди, а процедури: як перевіряють транспорт, як здійснюється патрулювання кордону тощо. Головні постачальники наркотиків з Латинської Америки, найімовірніше, взагалі возять товар на кораблях. Тобто стіна не вирішує взагалі нічого.

Далі. Твердження про те, що депортація мігрантів вирішить проблему зґвалтувань чи навіть якось відчутно її послабить – це навіть не расизм, а банальний ідіотизм. Здебільшого жертвами ґвалтівників є знайомі їм люди, тобто якщо американку хтось ґвалтує, то це зі значно більшою імовірністю буде її колега по роботі, родич або друг, ніж нелегал, який приїхав з Мексики заробити копійку на автомийці.

Найбільше вибішує, звісно, тема створення робочих місць. Трамп обіцяє повернути до США виробництво. Яким чином? Він планує обкласти податком компанії, що вивезли виробництво в Китай. Мені складно уявити, який це має бути податок, щоби виробляти товари в США було вигідніше, ніж в Китаї. Мінімальна погодинна оплата у Китаї коливається на рівні 1 долара. У США – понад 7 доларів. Виробництво перенесли в Китай – на інший кінець планети – і везти товари звідти все рівно вигідніше, ніж виробляти їх безпосередньо в США! Ніякий податок тут нічого не вирішить.

Обіцянки Трампа в цілому залишаються доволі розмитими. Якщо порівнювати його виступи та виступи Клінтон на дебатах, вона окреслювала головні пункти своєї програми набагато чіткіше. Він же концентрувався на повторенні тез, що нині все трагічно погано, але він може зробити, щоб усе було просто пречудово. Програма Клінтон варта була критики, але принаймні вона була зрозумілою з будь-якого її виступу. А Трамп – сповнений сюрпризів.

Хамство

На тему сексизму хай замість мене говорять феміністки. Те, що Трамп – хамло, я вважаю найменшою проблемою, яка в ньому є. Однак не можу не провести паралелей з одним колишнім президентом України, у якого погоняло було “хам”.

Чому Трамп переміг?

Істинним залишається твердження, що для перемоги “поганих людей” потрібно, щоби “хороші люди” нічого не робили… або робили не достатньо. Корінь проблеми, на моє переконання, криється у небажанні демократів адекватно працювати з отими ненависними усім білими консервативними чоловіками, голос яких Трамп нібито представляв на цих виборах. Щоразу коли дискусія між консерваторами та лібералами в США торкалася дражливих тем емансипації, мультикультуралізму, прав ЛГБТ і т. д., ліберальні політики святкували перемогу, а консерваторів затюкували ярликами того ж таки “сексизму” або “расизму” – де це було виправдано і де це виправдано не було. Не любиш іммігрантів? Та ти Гітлер!

Коли людину обзивати свинею, вона починає хрюкати і голосувати за найбільшого кабана.

Що можна було зробити інакше? Наприклад, провести кампанії, щоби пояснити, що “ні, мігранти не забирають у вас стільки робочих місць, скільки вам здається”. Концентруватися не на “емансипації жінок”, а на “рівності статей” – ніби йдеться про одне і те саме, правда? Але коли часто чоловіка зображають як гнобителя і взагалі джерело усіх проблем світу, очевидно, що виникає наратив протистояння. Цей наратив поглибив прірву між Америкою Трампа та Америкою Клінтон.

Що залишається (хай наскільки б він не був неправий у власних судженнях) консервативному білому чоловіку? Протестне голосування. БЕЗ конкретного розуміння, проти чого саме цей протест – проти істеблішменту, проти першої жінки-президента США, проти процесів лібералізації світу, проти власних невдач у житті, проти всіх і всього.

Те саме було у випадку з Brexit, коли противники виходу Британії з ЄС просто не спромоглися достукатися до пролетаріату центральної Англії. Людям не змогли пояснити, що зовсім не Брюссель є коренем усіх нещасть. Точніше, їм не змогли пояснити, що в тій-таки центральній Англії деякі села існують і досі суто завдяки програмам ЄС, започаткованих ненависним Брюсселем.

Чому перемога Трампа стала несподіванкою?

Впродовж останнього місяця американські аналітики концентрували увагу не стільки на відсотках підтримки кандидатів, скільки на тому, хто з них у якому штаті переможе – тобто хто з них скільки голосів виборників набере. Майже всі ці прогнози показували впевнену перемогу Клінтон.