Maastricht VS Brugge

Разом із моїм колегою Данилом Біликом зганяли до двох цікавущих міст на північний захід – до Маастрихта в Нідерландах та Брюґґе в Бельгії.

Коли їдеш по Бельгії та Нідерландах, бачиш постійно вітряки та корови

Одна з найкращих подорожей мого життя.

Найцікавіше у Маастрихті – це печери Святого Пітерсберга. Вони просто величезні (тисячі проходів і перехресть!). Стіни подекуди оздоблені сучасними малюнками, зокрема і на тему історії печер. Звідси брали каміння для спорудження багатьох будівель у місті. Частина завалених виходів, за легендою, простягається аж до Бельгії. Екскурсію водять із канагонками, у самих печерах освітлення немає, тому ризик загубитися видається справді страхітливим.

Єдине джерело світла у темряві печер під Маастрихтом

У центрі міста чи не найбільше мене вразила церква XIII століття, яку перетворили на книгарню. Раніше церква належала домініканцям, але відколи їх вигнав Наполеон, її використовували здебільшого не по-церковному. Мости тут не розводять, але трошки піднімають, щоби могла під ними пройти баржа. Пішоходи ледь помічають зміну.

Колись я майже вступив до Маастрихту, але нині чомусь я радію, що тоді це не вдалося. Можливо, саме тому, що він якийсь ну вже геть занадто спокійний і затишний.

Хто їде до Нідерландів за легальною травою, того Маастрихт розчарує: тут траву продають лише громадянам цієї країни. Біля так званих кофі-шопів зазвичай смердить, але не так страшно, як у деяких київських під’їздах.

Маастрихт, coffee shop
Всі будинки тут скупчені і за будь-яким рогом на вас може чекати якийсь майже потаємний заклад

Посеред міста є свій невеликий канал, на якому стоїть водяний млин. І він навіть щось там меле для сусідньої кафешки зі свіжою випічкою.

В Європі мене завжди вражає практичність використання історичних об’єктів

Як і в багатьох європейських містах, гордістю міста є шмат історичної стіни, який продовжує слугувати не тільки як історична пам’ятка, а і власне, за прямим призначенням – як стіна.

Стіна у Маастрихті
Білі будиночки праворуч – усі житлові

І ще, Маастрихт вразив мене своєю вузькістю. Круті нідерландські сходи в будинках – це дрібниці порівняно з маленькими вуличками, поворот на які важко помітити (часто проїжджа частина ніяк не відрізняється від тротуару).

Але рухаємося далі… до Бельгії.

У Бельгії всі автобани освітлюються, але дорожне полотно залишає бажати кращого

Дорога і небо – найкращі у світі речі

Ми зупинилися в окремому двоповерховому будиночку буквально за пару кварталів від найцентральнішого центру. Як виявилося, це був колишній ресторан, і його господар нам навіть запропонував на ранок приготувати поснідати. Це було шикарно, можна було приїхати цілим натовпом.

Брюгге

Брюґґе – справді казкове місто. Навіть без снігу, під дощем воно виглядає дуже по-різдвяному. Насправді, тутешні старовинні будинки здебільшого відбудовані після бомбардувань, але атмосфера міста все одно вельми потужна. І є щось у ній сумне і фаталістичне. Щось відверто дікенсівське.

Вулиці Брюґґе

Хоча центр Брюґґе невеличкий, у його лабіринтах легко заблукати. Вулиці повертають непомітно. А всі будинки, хоч і вражають своєю красою, скоро починають плутатися в голові та виглядати всі, як один.

Якщо в Маастрихті канал один і майже потаємний, то в Брюґґе – це головна туристична принада. Екскурсія на човні знайомить із головними пам’ятками у місті.

Канали Брюґґе

На одному з каналів живуть багато лебедів та качок. За іншим розташований справжній монастир (який закривається ввечері і взагалі живе своїм загадковим життям).

Лебеді у Брюґґе

Я би не сказав, що це “Північна Венеція”, як то намагаються продати туристам, але канали збагачують місцеву архітектуру дрібкою романтики – романтики корабельних подорожей північними морями.

Канали Брюґґе

Місто поведене на конях – запряжені кіньми карети їздять вузенькими вуличками, а на площах трапляється часом якась моторошна скульптура на конячу тематику. Зокрема вразила мене композиція “Вершники Апокаліпсису”, з якої тут у мене є Голод. Інша скульптура, з пегасом, присвячена Зевсу та Леді, які їдуть на кареті.

Брюґґе, Голод, вершник Апокаліпсису
Усі коні Брюґґе моторошні, а тим паче. коли на них роз’їжджають вісники Кінця Світу

Велика радість: нарешті я дорвався до бельгійських вафель! Вони виявилися настільки ж смачними, як і ті, що продавали раніше на станції метро Олімпійська у переході 🙂

Брюґґе, млин

 

Читайте і дивіться також фото із моїх інших подорожей:

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s