Для людства 2016-ий став роком багатьох потрясінь, але для мене це був рік духовного відродження. Я вдячний цьому року за те, що я зміг зібрати себе докупи. От тепер можна і попрацювати.

DSC_0133.jpg

Рік, що минає, став для мене роком внутрішнього перегрупувався. Я справився із більшістю поставлених задач і успішно скористався тими opportunities, які трапилися на моєму шляху. Не усіма, але багатьма. Це не ідеальний рік. До успіху далеко, але от я почав іти.

Курси

Рік почався із самодисциплінування, в якому мені допомогла Coursera з її шикарним курсом Model Thinking. Мислення математичними моделями справді трошки прочищає мозок і оптимізує сприйняття. Але важливіше – цей курс допоміг мені призвичаїтися стабільно виконувати певні щотижневі завдання. Це, своєю чергою, допомогло виробити або відновити низку корисних звичок.

DSC_1046.jpg

Мій новенький сертифікат з німецької підтверджує, що я досяг рівня B2 у вивченні цієї мови. Говорю я і досі ламано і з купою помилок, але вже трохи говорю. За цей рік мав багато нового досвіду з мовою – прочитав першу книжку німецькою, переглянув кілька німецькомовних фільмів, навіть сходив на вечірку, де всі були німці!

Говорячи про книги, важко сказати, скільки саме я прочитав нових – залежить все від того, як рахувати: від шести до дев’яти. Не всі, які планував. І менше, ніж читають нормальні люди. Утім головне тут, знову ж таки, що я спромігся відновити практику регулярного читання.

Дороги

Відвідав 12 нових міст. Більшість із них, звісно, в Німеччині. Зокрема запам’яталися Гамбург і Франкфурт. Але також були подорожі і закордон: до Мадрида і Маастрихта. Вперше побував в Іспанії та Нідерландах. Чудовою була подорож до Ополе на заході Польщі. Шикарним був нетривалий візит до бельгійського Брюґґе (і воно таки набагато краще за Льєж).

DSC_0577.jpg

1000 миль проїхав на велосипеді. Більше в рази, ніж за все моє попереднє життя! Так, здебільшого цю відстань я намотав дорогою на роботу і назад, але все одно, задачу виконано і перевиконано.

Тексти

Написав 11 текстів для сайту “Букмоль” та ще 8 для Moviegram. Запрошення долучитися до команди цих сайтів для мене стало справжнім святом цього року. Те, що став писати про ігри для ширшої аудиторії, і те, що ця аудиторія зацікавилася темою, надихнуло змінити щось і з рештою моєї писанини.

Влітку я припинив дописувати на “Дамітріанство”. Новий проект “Політична майстерня” (або Політмейстер, як його почали називати мої друзі) розпочався непогано, але тут на регулярність дописів мені поки не вдалося вийти, а писати є чимало про що. Гадаю, це буде одним із завдань у новому році: вийти на регулярність і більшу частоту дописів.

DSC_0838.jpg

Взагалі, у творчості встиглося найменше із запланованого. Написав лише 4 нові вірші. Дуже мало працював, і так і не написав оповідання. Не створив прототипу настолки. Це все переноситься на 2017 рік. Хоча якщо я не буду лінькувати, то встигну справитися ще до свого повернення в Україну, яке імовірно може статися влітку.

Враження

Карнавал був першою великою подією року, де ми з моїм колишнім шефом, а нині колегою Максом Сидоржевським назбирали щось в районі 5 кіло цукерок.

DSC_0094.jpg

Звичайно, одним із найяскравіших вражень 2016-го для мене залишиться Gamescom. Не так мене вразили всі ці презентації, розробники та дівчата-косплеєри, скільки просто самі натовпи людей, яким цікаві настолки та відеоігри. Ааа! Я в НАТОВПІ собі подібних! Das war einfach unglaublich!

dsc_0675

Шаленої гордості за свої скромні звершення мені надає те, що таки вдалося організувати відпустку моєї мами у Німеччині. Побачили разом багато всього, але звісно, мамі найбільше сподобалися гори і тварини.

DSC_0091.jpg

Одужання

Цього року я наважився звернутися за допомогою до психотерапевта. Це було морально непросто, але я задоволений результатом. Помітно знизилися усі мої ознаки депресії. Ні, я не став любити це життя чи дурнуватих людей, але моя працездатність знову при мені. Я став менше думати, що думають про мене, знову став прямолінійним і дуже з того тішуся. Однак коли я майже змирився з тим, що я нікому не потрібен і до кінця буду сам по собі, в моєму житті з’явилася дівчина, якій з якогось дива я цікавий. У чому підвох, досі не розумію. Дізнаємося в наступному році.

Традиційно, я завершу свої підсумки вдячністю. Я дякую щиро і від усієї душі…

Моїм батькам – за те, що продовжують менеджити мої справи у Києві.

Моїй церкві – за підтримку у час, коли нікому немає діла.

Владиславу Бурбелі, Марті Холодило та Олі Кондратенко – за спільне освоєння дикої місцевості у Don’t Starve.

Ані Бєдновій, Катерині Кувіці, Юрі Шейку, Данилу Білику та Катерині Вєнкіній – за наші чудові подорожі.

Олі Косовій та Катерині Киливник – за важливі життєві уроки.

Максиму Сидоржевському – за лаваші і поради з тушення м’яса.

Стасу Соколову – за модні поради і запитання, після яких переосмислюєш все своє життя.

Наталі Соколовській – за щирість і приклад.

Даші Цепковій – за суспільно корисні акції попри всі unbeatable odds.

Тані Лущенко – за прибирання Мазепиних Валів у 2008 році 🙂

Творчим колективам “Букмоль” та Moviegram за те, що ви робите для розвитку української культури споживання медіапродуктів.

Моїм спільникам, які пам’ятають і чекають на моє повернення. Ми ще заробимо з вами мільйони!

Рік прийдешній має стати історичним і я бажаю усім нам у цій історії зіграти правильні і визначні ролі!

Advertisements