АаАаА! В Україні забороняють “Вконтакте” та “Одноклассники”! І ми знову ділимося на табори: патріотичний “Проти всього російського” та ліберальний “За свободу слова”.
Коли в Україні ухвалюють будь-який новий закон і всі починають панікувати, я завжди думаю: “Та ну, це ж українське законодавство…”. Будь-які наші закони втілюються лише тоді, коли їх продавлюють на місці зацікавлені державні, бізнесові або громадські групи інтересів. Ex.ua закривали роками кілька різних урядів, поки хтось у 2016 таки не вирішив по-серйозному закрити. Але ж піратський контент у нас формально іще з 90-их був поза законом. Приклад виправданої паніки був 16 січня 2014 року, але не тому, що закони були драконівські, а тому, що всі розуміли: влада готова їх виконувати.
Іншими словами, будь-який закон – це просто рядки на папері, якщо держава не має дієвого механізму його втілення БЕЗ додаткових вливань ресурсів зацікавлених угруповань. У своїх радах ви можете до посиніння забороняти курити в публічних місцях – поки поліція не почне штрафувати курців, усі ваші закони можна так само скрутити і скурити.
Отже, питання №1 щодо будь-якого нововведення: який інтерес його ініціаторів? Враховуючи те, що закон реалізувати в Україні складно, інтерес часто може полягати в піарі законодавця: “А от ми прийняли таку-то норму! А вона не реалізовується, бо саботаж на місцях!”.
Але гаразд, уявімо собі, що заборона російських соцмереж реально працюватиме. Навіщо вона потрібна?
У російські соцмережі не заходитимуть менш освічені користувачі. Так-так, владу не турбує, що ВИ зможете заходити у “Вконтакте” та “Одноклассники” через проксі. Влада хоче, аби люди старшого покоління, які висять на “ОК”, менше контактували зі своїми родичами з Росії чи Казахстану. Зрештою, ці користувачі є левовою часткою непенсійного електорату. Тому так, заборона має деякий сенс з точки зору інформаційної безпеки.
Разом з тим, є низка різноманітних “АЛЕ”.
По-перше, питання принципу: обмеження Інтернету – це стиль правління Росії, Туреччини, Китаю та всіх інших країн, в яких жити не так добре, як в Європі, куди ми з вами всі прямуємо. Якщо боротьба із торрентами і захист авторських прав – це типова для Заходу практика, то ідеологічно спірний контент, часом навіть ісламістські сайти можна читати досить вільно.
По-друге, не треба сподіватися, що ця заборона дасть швидкий чи взагалі помітний результат. Проведемо аналогію з телебаченням. Російський продукт обмежили, російські канали (включно з ліберальним “Дождём”) обмежили, “Інтер” підпалили, але рейтинги наших проросійських політиків залишаються високими. Проросійські громадяни знаходитимуть кремлівські джерела інфи і без VK і ОК. Ми живемо в ХХІ столітті і зараз помістити когось в інформаційну ізоляцію не так вже і просто. Як писалося вище, заборона соцмереж подіє максимум на старше покоління, яке вже не перевиховаєш.
По-третє, важливо розуміти, що контент у соцмережах створюється користувачами. І заборона українцям користування VK і ОК зробить ці соцмережі і загальні настрої в них більш прокремлівськими. Покидаючи ці майданчики, ми віддаємо їх на відкуп тролям.
По-четверте, імовірно, хтось скаже про відстежування даних українських користувачів російськими соцмережами. Це справді законодавчо передбачено в Росії, але тут я можу лише повернути вас до початкової тези: питання в технічній здійсненності будь-якої правової норми. Ніякому ФСБ не вистачаить людського ресурсу, щоб сидіти і вичитувати потоки чатів усіх нас із вами, щоб знайти на кожного з нас компромат. І чи він їм взагалі потрібен, якщо на те пішло? Що вони робитимуть з даними хай навіть найзатятішого націоналіста у себе на Луб’янці? А якщо хтось настільки ідіот, щоби передавати державні таємниці через соцмережі, то повірте, я би не радив це робити і через Facebook. Якщо обмеження російських соцмереж десь і виправдане – то це на державній службі.
По-п’яте, уже видно, що ця заборона спричинить більше галасу і невдоволення в суспільстві, ніж вона реально дасть тієї-таки інформаційної безпеки. Використовуючи провладну риторику: президент підписуючи такого роду заборони розгойдує човен… це до виборів, звісно.
Читайте також:
PS: Реально заборонити – іще до війни – треба було всі сервіси, пов’язані з Mail.ru. Я не розумію, як треба ненавидіти користувачів, як істерично намагатися висмоктати з пустого місця собі кліків, щоб на стороннє, неналежне тобі ПО (за рекламні бюджети) клеїти свої нав’язливі тулбари та плагіни, які видалити можна лише перевстановленням браузера.
19.05.2017
До уваги абонентів!
Укртелеком виконує вимоги Указу Президента України №133/2017 щодо заборони надання послуг доступу до веб-ресурсів, вказаних у тексті указу.
Роботи вже розпочато, вони проводитимуться поетапно та за попередньою оцінкою фахівців триватимуть протягом тижня.
З переліком веб-ресурсів, які вказано в указі, можна ознайомитися на сайті Президента України
http://www.ukrtelecom.ua/presscenter/news/official?id=140407
“По-перше, питання принципу: обмеження Інтернету – це стиль правління Росії, Туреччини, Китаю та всіх інших країн, в яких жити не так добре, як в Європі, куди ми з вами всі прямуємо.” – спробуй в Німеччині зайти на піратський сайт.
Перше. Зайти – не проблема. Качати – протизаконно.
Друге. Обмеження свободи слова в Інеті і боротьба з піратством – це принципово різні речі.