Кілька років уже, як я майже не дивлюся нічого гумористичного, якщо це не політичні шоу. Політичний гумор – це своєрідна форма аналітики, яка на практиці часом видається глибшою і влучнішою за розумних дядечок, які сидять і нудним голосом розповідають про “брак політичної волі” і “необхідність реформ”. Американські програми на кшталт Daily Show мають відверто розважальний характер, але жарти в них несуть більше смислове навантаження, ніж багатогодинні обсмоктування Breaking News на CNN, і при цьому коміки не цураються заангажованості та політичної позиції. Фальшиві новини на сайтах типу німецької Postillon говорять часом більше правди про повсякденне життя, ніж суха фактологія “серйозних видань”.
Сьогодні я хочу розповісти про австралійського коміка, який в’їдливо критикує політику без опускання до туалетного рівня. (Вибачайте, всі відео – англійською).
Ніл Колхаткар (Neel Kolhatkar) часто відмочує щось на політичну тематику, хоч його стенд-ап шоу присвячені радше поп-культурі та студентському життю. Мені близькі його жарти, оскільки він “роздає” добряче і лівим, і правим. Тут показовим є його відео 2016 року про гру у привілеї. Кожна фраза продумана і влучна. І поки крайні праві і ліві сваряться, хто з них кого більше образив, найбагатші розігрують свої “козирні” карти.
Цей ролик продовжує тему “рівності”, яку команда Ніла порушила ще у 2015 році. Це вже радше односторонній закид у ворота ліво-лібералам, картина того, у що перетворюється політкоректність, коли її заганяють до максимуму. Напевно, страх такого майбутнього і став причиною, чому стільки людей проголосували за Трампа.
Однак напевно найулюбленішим роликом за участі Ніла для мене є його насмішка над лівими і правими медіа у Австралії. Гадаю, цю ж картину можна було би зобразити так само і в США.
І на завершення… щось дуже неполітичне – про нічні клуби. Сказане у цьому ролику я поділяю на 99,9%.
Дякую Марті Холодило за те, що вона порадила мені подивитися відео Колхаткара!
Дамітріанство 
[…] Австралійський центрист Ніл Колхаткар […]