Подорож до Заарланду для мене має особливу цінність – з колегою і другом Данилом Біликом цю подорож нам не вдавалося здійснити впродовж цілого літа. І ось нарешті, коли на шляху між Бонном і Заарбрюкеном встромився ураган, а у нас обох настрій був невеселий, ми рушили в дорогу. Потужна злива, здавалося, знесе нас.
Для мене це була перша кількаденна подорож, у яку я не взяв дзеркалку і все фотографував на свій новий (заточений під Інстаграм) смартфон, тому багато фотографій цього разу квадратні.
У нас були дві цілі: побачити металургійний комбінат, занесений до спадщини ЮНЕСКО, і відшукати суперпопулярний серед туристів замок Ельц.
Завод
Фольклінгенський металургійний комбінат свого часу був найбільшим металургійним комбінатом Західної Європи. Нині він є величезним комплексом для прогулянок і виставок із правдивою атмосферою та можливістю самостійно розібратися в процесі виробництва сталі.
Заводи, на моє глибоке переконання, можуть бути не менш цікавими за значно старовинніші будівлі. Адже кожен завод – це історія виробничого процесу, історія продукту, робітників і власників, їхніх сімей і споживачів їхніх виробів. Заводи визначали і визначають долі десятків тисяч людей, а тому заслуговують на увагу і повагу.
В день нашого візиту на комбінаті проходила виставка Urban Art – виставка творів вуличних художників. Крутість виставки зокрема в тому, що частина малюнків нанесена прямо на стіни заводу, де вони залишаться назавжди і виглядатимуть максимально органічно. Однак у самій виставці мені трошки бракувало соціально-політичних смислів, які є типовими для вуличних художників.
Поруч із історичним комбінатом – сучасне металургійне підприємство. Дивлячись на все це важко позбутися думок про Донбас – ми теж могли би ось так справитися із нашими застарілими заводами: збудувати нові, а старі перетворити на музеї і культурні центри. Ймовірно, це не вдалося би зробити з усіма нашими радянськими підприємствами, це навряд чи би вдалося зробити швидко, це точно не вдалося би зробити без добрячого шматка креативу та менеджерського таланту, але найгірше – це вже просто запізно робити.
Заар
Історично Заарланд – край промисловий, але його природа також вражає. Під час нашої мандрівки ми заїхали подивитися на “Заарську петлю”, яку річка Заар викручує неподалік кордонів із Францією та Люксембургом.
Від Заару ми поїхали до федеральної землі Райнланд-Пфальц, де зробили кілька зупинок в не менш чарівних місцях. Зокрема подивилися на Мерфельдер Маар – озеро, що неподалік від раніше відвіданого нами містечка Даун.
Звісно, на нас чекали корови. Коли робив це фото – отримав у ногу розряд із загорожі. Загорожа була під напругою, щоб тварини не відправилися самі у подорож федеральними землями.
Замок
Відвідати замок Ельц мені радили багато людей. Це популярна місцина серед туристів, які їздять до Райнланд-Пфальцу. Цей замок, на відміну від багатьох замків Рейнщини, які зручно розташовані на берегах Рейну і Мозеля, знайти не так і просто. Ельц ховається досить глибоко в лісовій долині за крутою, вкритою виноградниками горою.
Ельц, як виявилося, належить і досі нащадкам роду, який іще у ХІІ столітті почав на цьому місці будувати свою невеличку фортецю. Дивно собі уявити, як живуть пра-пра-пра-внуки роду, який збудував собі власний замок посеред лісу. Як вони про себе мислять… Знову ж таки, важко не думати про Україну, де люди залишаються без надії повернути собі сотню років тому вкрадене більшовиками майно. А часом і людей тих уже нема – обірвався рід з тих ци інших причин. А от рід Ельц – досі на коні, і нас із вами, імовірно, переживе.
В самому замку екскурсія доволі лаконічна, та і після низки інших замків (про які я, чесне слово, скоро також виставлю фото-звіти) мене не так просто вразити. Однак на увагу заслуговує палата коштовностей. Повна зброї і сервізів, вона тішить дрібничками – золотими шкатулками у вигляді кораблів, пафосними обкладинками на Біблію та мармуровою мультипикою з неоднозначними намірами.
Щоразу після моїх подорожей Німеччиною я розумію, наскільки тут ще багато усього незвіданого. І хоча є багато місць, які мені цікаво було би побачити в Європі і світі, але здається, лише по самій Німеччині можна їздити роками і не все побачити.
Читайте про інші мої подорожі:
Дамітріанство 
Класні паравозики на заводі)
Тобто паровозики))
Ага, абсолютно іграшкові. Але насправді ми не розібралися, що саме вони перевозили.
[…] Заар, завод і загадковий замок […]