Новини: хроніка замість гіпертексту

Я працюю на новинах уже понад 4 роки – більше, наприклад, ніж я вивчав політологію. Я працював як на клік-орієнтованих жовтуватих сайтах, так і на серйозних, претендуючих на об’єктивність і безсторонність.

News.jpg

Я працював як рядовим копіпастером, так і головним редактором. Тому гадаю, що маю право говорити свою думку про новини як явище.

“Ключ до суті новин”

Нащо взагалі потрібні новини? Мені здається, їх найкраще пояснює теорія когнітивного дисонансу: нам потрібні новини задля того, щоб мати картину світу – бодай у загальних рисах розуміти, що відбувається навколо, навіть якщо воно не стосується нас безпосередньо. Це базова функція. Не розваги, не нагнітання страху, не агітація до дії, а просто можливість знати, який він – світ навколо. Новини, в ідеалі, мали би бути відправною точкою для того, щоби розібратися у складніших темах, які можуть нас турбувати. Але є дуже велике питання щодо того, чи новинні блоки сьогодні виконують цю функцію.

Є дуже багато “новин”, які нічого не пояснюють. Я би сказав, які не заслуговують на окрему адресу в адресному рядку браузера. І я кажу не тільки (і не стільки) про несерйозні цікавинки на кшталт папуги, який вміє кататися на велосипеді. Я про репости заяв політиків, які нічого не значать, або повідомлення із категорій бюрократії і дипломатії.

Скажімо, суд над Тимошенко після перемоги Януковича тривав багато місяців і щодня, коли не було нічого важливого, усі сайти, усі канали повідомляли якусь чергову дрібницю, яка трапилася на засіданні – якусь дрібницю, яка нічого не міняє тупо ні для кого. Всі ці дрібниці були пов’язані між собою мільйоном гіперпосилань, часто позбавлених сенсу. Вже тоді мені здалося, що оце “відслідковування” затяжних великих історій нагружає читача зайвою роботою з фільтрування інформації, яку мали би робити ЗМІ. Читачу і так доводиться фільтрувати, бо джерел достобіса, більшість із них націлені на створення якомога більшої кількості повідомлень. Відписатися у соцмережах від них і залишити якесь одне джерело – не вихід, оскільки одного універсального і справді безстороннього немає. Тим паче – в Україні.

Множення зайвих сутностей у новинному потоці не лише додає роботи читачам, але і сприяє маніпуляціям, іноді ненавмисним. Тут найяскравіший приклад – історія з безвізом. У квітні у всіх трапився якийсь дурнуватий екстаз, бо Європарламент проголосував за безвізовий режим з Україною. Це був, звичайно, важливий крок на шляху до безвізового режиму, але це був далеко не перший і не останній крок. І найголовніше: він був дуже формальним. Однак через те, що українським ЗМІ, імовірно, було нічого іншого ставити у стрічку новин, вони подали це голосування червоними жирними капслоками і люди почали святкувати, ніби безвіз уже відбувся.

І така природа дуже багатьох тривалих процесів дипломатичного і бюрократичного характеру: перенесли суд, почали слухання, зробили перерву у засіданні, подали апеляцію, зробили заяву, заблокували трибуну… Окей, друзі, що у цьому всьому справді нового? Який наслідок цих дрібних зарубок на асфальтованій дорозі нашої історії? Бюрократія і дипломатія робляться повільно, шляхом дуже великої кількості дуже малих кроків. Звичайно, ця діяльність потребує звітності. Але чи кожен із цих кроків вартує згадування?

Какофонія кліків

Чому ЗМІ публікують ці речі? Передовсім, справа у гонитві за кліками. Щоби окупити новинний сайт, потрібно дуже багато кліків. Нині всі почали звертати увагу на інші (якісніші) показники: глибина переглядів, тривалість перебування на сайті, але кліки все одно залишаються білим кроликом, за яким усі сайти женуться, ніби навіжені. Тому редактори можуть дробити одну, по суті, пльову подію на три-п’ять новин, кожна з яких окремо майже нічого собою не представляє.

Тут уже не можна говорити навіть про занадто жорстку конкуренцію. Кількість джерел інформації і фрагментованість інформаційного середовища настільки великі, що успіх чи неуспіх зводиться радше до випадковості. Розрізняють якісні і неякісні джерела хіба лише невеликий прошарок людей, які самі працюють в медіа, політиці, академічній чи подібних сферах (і то, не завжди).

При цьому кліки, насправді, самі по собі дуже мало що повідомляють про залучення аудиторії. Із сотні людей, що клікнули, десятки чотири клікнуть суто заради картинки чи заголовку і тут само закриють сторінку. Враховуючи постійне ускладнення алгоритмів пошуковиків, не ясно навіть, чи цей клік щось додає до рейтингу сайту в Google. Ще людей 30 із сотні прочитають пару перших абзаців, але навряд чи дотягнуть до кінця. Ще 20 таки дочитають. І ще 10, можливо, полайкають або пошерять. І 95 із сотні матимуть “банерну сліпоту”, і не прочитають рекламу на сайті, навіть якщо ви тицятимете їм її у вигляді “стіни-заглушки”, тому загижування інформаційного простору псевдоновинним шумом насправді нікому не робить краще. Ну не куплять ваш Nissan люди, які тупо його не хочуть бачити.

Яке я бачу рішення?

Зміна моделі монетизації сайтів на таку, щоби ми позбулися кліко-зацикленості – на це питання я поки не маю однозначної відповіді. І це питання помітно глобальніше за даний текст. Однак ми могли би принаймні зменшити хаос гіпертекстуальності, яка, як відомо, шкодить розумінню тексту.

Як сказав колись один із моїх викладачів у МШЖ, новини – це перший драфт історії. Чому б новинний потік не перетоврити на “хроніку”? Себто перетворити усі великі теми на Live-Ticker’и. Нині цей формат зазвичай використовується тільки для похвилинної текстової трансляції швидкого розвитку подій, коли трапляється якась велика катастрофа або спортивний матч.

Замість тисячі окремих сторінок, кожна з яких міститиме купу повторів і посилань на попередні новини за темою, до кожної теми створюємо по одній великій сторінці-хроніці. Вона міститиме усі шматки інформації за відповідною темою. Скажімо, протистояння старих силових органів та антикорупціонерів – це одна хроніка. Протести Саакашвілі – інша. На сайті, який достатньо глибоко відписує новини по Донбасу, просування “мінських домовленостей” (з усіма міжнародними стурбованостями) та безпосередні події на лінії розмежування будуть двома різними хроніками. Якщо в ООН хтось встопіцотий раз заявить про стурбованість подіями на Донбасі – це має увійти скупим рядком у хроніку відповідної теми. Ця “подія” не заслужила на окрему сторінку, бо це не подія взагалі.

  • Кліки від цього не постраждають. Хто заходитиме на сайт, бачитиме актуалізовані історії зі зміненими заголовками у верхній частині сайту. Хто читатиме сайт через соцмережі – клікатиме на посилання у стрічці оновлень.
  • З точки зору рейтингу в Google, така сторінка за пошуковими запитами буде вгорі, оскільки у ній буде дуже багато інформації за темою і дуже багато кліків завдяки попереднім оновленням (одна з причин робити LIVE-Ticker – змога отримати від одного запису на сайті, як від десяти).
  • Посилання на інші теми, звісно, будуть, бо все в цьому світі тісно пов’язано між собою, але ці посилання повинні стати предметнішими (це, до речі, і для СЕО краще). Скажімо, в цьому тексті я теж міг би залінкувати Саакашвілі на свій попередній запис – просто шоб було. Але досить хаосу. Посилання мають додавати розуміння, а не спантеличувати.
  • Для редакторів і авторів сайту це означатиме менше дублювання і переписування бекграундів. Більше жодних новин із одного рядка новини і 50-ти рядків беку.
  • Хроніки значно полегшать відслідковування розвитку подій для всіх, кому ці новини справді потрібно відслідковувати.
Advertisements

2 thoughts on “Новини: хроніка замість гіпертексту

  1. Так, зараз велика проблема у тому, що журналісти часто не є експертами у тій чи іншій темі, і при цьому система вимагає від них не якості, а швидкості, вимагає бездумного копіпасту і загижування інформпростору. А журналіст, який не розуміє контексту, більше того, який не розуміє, про що він пише – це небезпечно Бо ми ж не хочемо підпускати до своєї проводки в хаті електрика, який нічого не розбирається в електриці.

    От у мене є декілька тем, у яких я експертно розбираюся. І коли я бачу, як про ці теми пишуть новинарі у ЗМІ, то хочеться гучно вилаятися або ж піймати того новинаря. І впевнений, багато інших експертів у інших темах скажуть те ж саме. І тут не вина новинарів, а системна проблема.

    Щодо вирішення проблеми. Так, хроніка – один з варіантів. Це дуже зручно. Це хороша ідея.

    Ще один із виходів, як на мене, у “тематизації” ЗМІ. Я постійно намагаюся зберегти в закладки портали, де можу знайти саме тематичну інформацію – про економіку, про геополітику, про інтерпол, про айті. Такий ресурсів мало, і в них мало кліків, але користі з них значно більше. Як цю ідею реалізувати з точки зору бізнес-привабливості (щоб таке тематичне ЗМІ приносило гроші) – не знаю. Треба думати.

    А загалом (це вже більше філософствування в стилі Шевчука) – мені здається, кліповість і фрагментарність – це одна із ознак цього часу. Зверніть увагу: нинішня молодь (да я вже такий старий) здебільшого не читає тексти, більші ніж формат інстаграму. Нинішнє покоління “непосидюче”. І загалом сучасний світ постійно розпорошує увагу.

    І тому мені здається що буде подальша “інстраграмтизація” ЗМІ. Пошук нових форматів (передусім зовнішніх). Зміст від цього страждатиме, але головне щоб було красиво, крєатівно.

    А ще, враховуючи рівень загиженості неякісною інформацією, буде зростати попит на тих, хто зможе “розчистити гнойники” і допомогти розібратися у цьому інформаційному хаосі.

    1. Щодо скорочення форматів – раніше я би сказав, що це хороша штука. Я завжди думав “Ну от нащо пишуть оці всі учьоні стільки буков, якщо тут все одно повторюється одна і та сама думка і думка сама по собі проста, як м’яч?”. Я прагнув скорочення форматів заради вивільнення часу для творчості, для обмірковувань, для аналізу інших граней питання. А виходить, що це все нівелюється, бо можна просто засрати світ купою нібито цікавих, але дуже поверхових повідомлень, які нічого нового не повідомляють і не пропонують.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.