Острів Рюген

Я відвідав найбільший острів Німеччини, сповнений природніх див, невимовних заходів сонця та прикрих залишків радянщини.

Пляж на острові Рюген, містечко Ґлове

Острів Рюген із континентом сполучає один-єдиний міст.

Перше, чим зустрів мене острів – радянська зірка, меморіал невідомому солдату, перемозі над нацизмом і т. д. Рюген – це все ж таки Східна Німеччина, хоча він і благополучніший за колишню НДР в цілому, і краще виглядає.

Мурал на школі зробленій із шлакоблоків і жахливої сортирної кахлі
Мурал на школі зробленій із шлакоблоків і жахливої сортирної кахлі. Якби в СРСР не було геноциду і черг, його все одно треба було б знищити за архітектуру, яку ніякі мурали не врятують

Подекуди на Рюгені трапляються будинки епохи соцтабору. Слід віддати їм належне – вони виглядають краще, ніж аналогічні будинки в Україні, і навіть надають острову колориту. Однак важко не зауважувати наскільки вони все одно жахливі і убогі, як порівняно із сучасними, новими спорудами, так і з історичними будинками.

Багато старіших жител мають вкриті смолою солом’яні стріхи, як наприклад, каплиця поблизу Вітта, стародавнього села рибалок. Дахи подібного роду ви можете побачити, наприклад, в музеї Пирогово під Києвом.

Віттська каплиця
Віттська каплиця

Східно-німецькість відчувається також інфраструктурно. Звичайно, тут є облаштована туристична інфраструктура, однак вона явно слабша і менш комфортна, ніж усе те, що я бачив на Рейнщині.

Відсутність Інтернету в чомусь навіть логічна, адже ми на острові, куди люди часто їдуть, щоб від мереж відключитися бодай на пару днів. Але все одно дещо неочікувано, що певні оператори працюють тут лише посеред поля або на вершині гори.

Природні дива

Königsstuhl (королівський стілець) – висока круча на північно-східному узбережжі Рюгена, основна цікавинка острова. Є легенда, що це місце так називається тому, що в давнину, щоб стати правителем острова, треба було видертися нагору з берега. Уздовж узбережжя від цього “стільця” йде довжелезний ряд крейдових круч, до яких постійно підступають хвилі Балтійського моря. Ці крейдові стіни часом обсипаються разом із деревами прямо у воду, коли море наближається занадто близько.

Над крейдою – інше природне диво, буковий ліс. Букові ліси відрізняються від інших тим, що нагадують собою залу собору з гладенькими сірими колонами. Це тому, що буки мають густі крони і пропускають лише невелику кількість світла, таким чином на землі розвиваються лише невибаглові рослини, тут обмаль кущів і трави.

Букові ліси Рюгена
Букові ліси Рюгена

Прогулюючись диким берегом попід крейдою ми натрапили на велику зграю лебедів. До того і після ми бачили інших птахів, які негайно летіли геть через наближення людей. А лебедям було абсолютно байдуже. Вони скубли одне одного і їли якісь водорості, яких, до слова, на узбережжі Рюгена – як щавлю в зеленому борщі.

Лебеді релаксують і скубуть одне одного
Лебеді релаксують і скубуть одне одного

 

Так дивно відчувати, що по інший бік води, якої я торкаюся, Скандинавія, Балтія і Пітер. Дивно розуміти, що перед тобою одне з умовно північних морів, що це не зовсім таке море, як те, до якого я звик в Україні.

Північний полюс НДР

Найпівнічніша точка колишньої НДР – мис Аркона, де колись був бункер командування флоту. Екскурсію нам прочитав колишній матрос флоту. За його словами після краху соцтабору населення містечка зі смішною назвою Дранське, де розміщувалися багато кораблів флоту, скоротилося з 4500 до 1200 осіб.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

За часів Київської Русі тут жили поморці і від них навіть залишилося трохи слов’янських ідолів. Коли датчани вибили їх, на острів прийшло християнство.

Дорога до мису пролягає через прекрасні хвойні ліси і поля, які нерідко нагадують українські краєвиди. Значною мірою українськості додають високовольтні лінії. В Західній Німеччині зазвичай такого ви не побачите – там електромережі здебільшого заховані під землю.

Невже це не Херсонщина? Е, ні! Тут хороші дороги і не настільки убиті будинки.
Невже це не Херсонщина? Е, ні! Тут хороші дороги і не настільки убиті будинки.

Дорога мене вразила своєю розмаїтістю. Там, де вона не схожа на Україну, вона схожа на сільські райони Франції, західний край Ірландії або якісь довкола-курортні місцини в Штатах (передовсім завдяки великій кількості трейлерів або машин з причепами і човниками).

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Найкращі пляжі, як нам пояснили, в Ґлове – невеликому містечку з особливо поганим інтернетом, але прекрасними заходами сонця. Здається, більшість будинків тут здаються туристам принаймні частково. У будинку, де я зупинився з колегами, на нас чатував гігантський павук!

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Хоча після краху соцтабору багато людей і покинули острів, нині Рюген розвивається і розбудовується, і в маленькому одноповерховому Ґлове це особливо помітно – поруч із головним супермаркетом триває будівництво багатоповерхового будинку.

Somewhere Beyond the Sea
Somewhere Beyond the Sea

Дякую моїм колегам Юрію Шейку та Максиму Драбку за те, що витягли мене у подорож на цей прекрасний острів!

Якщо вам сподобалися фото цієї подорожі, імовірно вам також будуть цікавими інші історії про мої подорожі Німеччиною…

Берлін!

Коблєнц і Кохем

Гамбург

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.