Повернення додому

Україна. Вид зверху
Україна. Вид з небес

Як казав один мій колишній колега, “відпустка затягнулася”. Я повертаюся в Україну. Знаю, ви скажете, що я збожеволів, але повертаюся із власної волі. Зневажайте мене за непрактичність, зневажайте мене ціляком 😀

Про причини повернення мені хочеться зацитувати іншого свого колегу – “час рухатися далі”.  Continue reading “Повернення додому”

Advertisements

Ігри, які мене створили

Кажуть, про себе розповідати найважче… У цьому тексті я розповідаю про себе через власні смаки – ті ігри, які не просто є моїми “улюбленими”, а значною мірою вплинули на мене – на мої зацікавлення, стандарти якості і навіть на деякі погляди на життя. Тому (як виняток) я репощу цей допис для “Дамітріанства”.

Ігровимір!

У рубриці “Улюблені ігри” наші автори розповідають про свої вподобання. Дізнавшись, які ігри найбільше вплинули на кожного з нас, ви зрозумієте, за чиїми матеріалами особисто вам буде найкорисніше стежити і чого взагалі від нас можна чекати.

Всім привіт! З вами Канцлер ПДВ, головний редактор “Ігровиміру”. Мені випала честь представитися нашій аудиторії першим. Якщо дуже коротко: від мене ви найчастіше читатимете якусь політоту або філософію.

Говорити про найулюбленіші ігри важче, ніж може здаватися на перший погляд. Є ігри, якими я шалено захоплювався, коли грав у них, але бажання вмикати їх знову чи шукати щось подібне до них у мене виникає украй рідко (до таких, скажімо, належить серія Hitman). Є ігри, які мене захоплюють під настрій – часом я можу зникнути у Cities Skylines на багато-багато годин і діб – але це не та гра, яку я би вписав у десятку найулюбленіших. А ще є ігри, чиї концепції мені здавалися геніальними, але…

View original post Ще 1,470 слів

Грамотіям

Цей чудовий плакат закликає любити українську, але припускаю, що для українських ґраммар-нациків це ворожий плакат, бо тут в центрі – язик, а язиком мова називається у Росії! АаАаАаА!

Є борці за чистоту раси, а є борці за своєрідну “расову” чистоту мови. Останніх зустрічаю набагато частіше – як критиків моїх текстів. Зокрема текстів, які я пишу про відеоігри. Постійно вимушений вислуховувати їхні скарги на “американізованість” моєї мови або ж на те, що я послуговуюся “кацапськими правилами”. І ці ґраммар-наці, як і звичайні праворадикали, живуть у режимі постійного пошуку ворогів. У їхніх очах звичні для більшості людей слова чомусь раптом стають ознакою мало не державної зради, а правила правопису 1920-их чи якісь іще спірні та не до кінця засвоєні всіма реформи стають залізобетонною, непомильною істиною.

Тож я вирішив пояснити докладно, чому я вживаю слова на кшталт “файл” або “шутер”, чому я не люблю літеру Ґ, чому в цьому немає нічого поганого і чому слово “зберігайлівка” вживати не слід, якщо ви справді турбуєтеся про розвиток української культури.

Так, це ще один допис у жанрі “моя велика відповідь на постійно повторювану дискусію”. Бо дістало, дістало немилосердно. Continue reading “Грамотіям”

Пориньте в ігровий вимір!

Ігровимір” – це новий клубний блог про настільні та відеоігри, а також про все, що крутиться навколо них. Проект об’єднує людей по-різному професійно дотичних до ігрової індустрії, тому наші тексти – це завжди трошки більше, ніж просто власне враження про ті чи інші ігрові шедеври.

Головним редактором і автором ідеї цього проекту є самі-знаєте-хто, однак назва, логотип і дизайн сайту – це дуже значною мірою заслуга Марти Холодило. Окрім того, у різних аспектах наше колективне дітище було створене і в подальшому вдосконалюватиметься зусиллями цілої команди талановитих людей, з якою ближче ви зможете познайомитися на самому сайті “Ігровимір”. Continue reading “Пориньте в ігровий вимір!”

Джерела креативу: Нудьга

Ми живемо у світі, де максимальне заповнення часу, особливо серед молоді, стало позитивною, статусною річчю. Важко однозначно сказати, чому так. Можливо, дуже розширилася популяція трудоголіків. Можливо, люди просто всі втомилися і реально не встигають з виконанням усіх необхідних функцій, але бояться, що якщо на все забити, то скотяться на дно. А може люди насправді відчувають, що скоро буде робореволюція і всі ми станемо абсолютно непотрібними, а бути зайнятим – це ніби як бути комусь потрібним, тож треба користуватися нагодою!

Біжучи з конференції про урбаністику на відкриття нового культурного проекту ми демонструємо свою активність, проактивність і активну життєву позицію. У транспорті від одного івенту до іншого – постимо в Інстаграм, відповідаємо у Месенджері. Всі такі успішні і кльові, вічно зайняті і цікаві. Однак цей ритм життя убиває креатив. Бо для креативу критично необхідно, щоби час від часу було не просто нецікаво, а по-справжньому нудно. Continue reading “Джерела креативу: Нудьга”