Є борці за чистоту раси, а є борці за своєрідну “расову” чистоту мови. Останніх зустрічаю набагато частіше – як критиків моїх текстів. Зокрема текстів, які я пишу про відеоігри. Постійно вимушений вислуховувати їхні скарги на “американізованість” моєї мови або ж на те, що я послуговуюся “кацапськими правилами”. І ці ґраммар-наці, як і звичайні праворадикали, живуть у режимі постійного пошуку ворогів. У їхніх очах звичні для більшості людей слова чомусь раптом стають ознакою мало не державної зради, а правила правопису 1920-их чи якісь іще спірні та не до кінця засвоєні всіма реформи стають залізобетонною, непомильною істиною.
Тож я вирішив пояснити докладно, чому я вживаю слова на кшталт “файл” або “шутер”, чому я не люблю літеру Ґ, чому в цьому немає нічого поганого і чому слово “зберігайлівка” вживати не слід, якщо ви справді турбуєтеся про розвиток української культури.
Так, це ще один допис у жанрі “моя велика відповідь на постійно повторювану дискусію”. Бо дістало, дістало немилосердно.Read More »
Дамітріанство 